Голубок гаїтійський
| Голубок гаїтійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Geotrygon leucometopia (Chapman, 1917) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Oreopeleia caniceps leucometopia | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Голубок гаїтійський[2] (Geotrygon leucometopia) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Домініканської Республіки. Раніше вважався конспецифічним з білолобим голубком[4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 28 см, вага 171 г. Лоб білий, решта голови сіра. Шия з боків червонувато-пурпурова або фіолетова, груди сірі, нижня частина живота рудувата. Верхня частина тіла темно-сіра, має пурпурово-синій металевий відблиск. Очі червоні. У молодих птахів забарвлення більш коричневе, пурпуровий відблиск на шиї відсутній.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Гаїтійські голубки є ендеміками острова Гаїті. Вони мешкають в горах Кордильєра-Сентраль і Сьєрра-де-Баоруко[en] на заході Домініканської Республіки. Раніше вони мешкали також на південному сході Гаїті і в горах Сьєрра-де-Неїба[de], однак вимерли. Гаїтійські голубки живуть в підліску вологих гірських тропічних лісів і на плантаціях. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1800 м над рівнем моря. Живляться насінням і дрібними безхребетними, яких шукають на землі.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція гаїтійських голубків становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Geotrygon leucometopia. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ Geotrygon leucometopia у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ O.H. Garrido, G.M. Kirwan & D.R. Capper. Species limits within the Grey-headed Quail-dove Geotrygon caniceps and implications for the conservation of a globally threatened species. „Bird Conservation International”. 12, ss. 169–187, 2002. doi:10.1017/S0959270902002101.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |