Голяник Валентин Платонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голяник Валентин Платонович
Валентин Голяник виступає в Перегонівській школі
Народився 6 серпня 1938(1938-08-06)
с. Іванівка (нині Василівка), Кобеляцький район, Полтавська область, УРСР
Помер 25 листопада 2020(2020-11-25) (82 роки)
с.Перегонівка, Кобеляцький район, Полтавська область, Україна
Поховання с.Перегонівка
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність письменник
Знання мов українська
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Валентин Платонович Голяник (6 серпня 1938, с. Іванівка (нині Василівка) Кобеляцького району Полтавської області, УРСР25 листопада 2020) — український краєзнавець і письменник. Член Кобеляцької районної громадської організації «Літератор», член громадської організації «Кобеляцький краєзнавець».

Життєпис[ред. | ред. код]

Працював водієм 42 роки.

Проживає в селі Перегонівка. З 2003 року є членом Асоціації дослідників голодоморів в Україні, делегат 7—9 з'здів АДГУ. У 74 річницю національної скорботи по жертвах Голодомору 1932—1933 рр. відмічений грамотою Асоціації.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Творчість[ред. | ред. код]

Про значущість його книг говорять рецензії, зокрема, рецензія Павла Загребельного на книжку «Трагічні сторінки моєї Вітчизни»:

«...простіше і доцільніше було б зобов'язати президентським указом всіх голів обласних і районних адміністрацій, замість тратити державні гроші на службові мерседеси і лексуси, профінансувати видання бодай отаких скромних мартирологів, як оце уклав Валентин Голяник. Не письменник, не журналіст, не кар'єрний історик із столичного інституту національної пам'яті..., а простий шофер з села Перегонівки Кобеляцького району сів на велосипед, об'їздив усі села свого району, за площею більшого, ніж велике герцогство Люксембургське, знайшов там ще живих свідків Голоду 33-го, написав їхні розповіді, уклав списки померлих і за сприяння нашого славетного народного лікаря Миколи Касьяна видав книжечку з іменами тих, хто вже ніколи не заговорить, не обізветься до нас, не назове світові своїх батьківських прізвищ».
Павло Загребельний, березень 2008 р.

Доробок[ред. | ред. код]

Автор книг

  • «Трагічні сторінки моєї Вітчизни. Голод 1932—1933 років у Кобеляцькому районі на Полтавщині» (2013),
  • «Від Кобеляк до Кобеляк через станцію Арциз і Дружба»
  • «У П´ятигорську»
  • «Am Rinh»
  • «Повість про батька»
  • «Заради життя на землі» (2013) та інших.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]