Гороховатська Богородична пустинь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гороховатська Богородична пустинь

49°21′09″ пн. ш. 37°31′40″ сх. д. / 49.352751000027772932° пн. ш. 37.52804300002777182° сх. д. / 49.352751000027772932; 37.52804300002777182Координати: 49°21′09″ пн. ш. 37°31′40″ сх. д. / 49.352751000027772932° пн. ш. 37.52804300002777182° сх. д. / 49.352751000027772932; 37.52804300002777182
Тип монастир
Країна  Україна
Конфесія Православ'я
Єпархія Ізюмська
Тип будівлі монастир
Перша згадка XVII століття
Гороховатська Богородична пустинь. Карта розташування: Україна
Гороховатська Богородична пустинь
Гороховатська Богородична пустинь (Україна)
Мапа

Гороховатська Богородична пустинь або Гороховатський монастир — недіючий чоловічий монастир, заснований в XVII столітті. Був розташований на території Харківського полку Слобідської України — неподалік від сучасного села Гороховатка Харківської області.

Історія[ред. | ред. код]

Пустинь заснована на правому березі річки Оскіл у підошви Гороховатських скель у межах козацьких володінь. Дата заснування невідома, але у 1698 р. вона вже існувала. У 1760 р. перенесена від підтоплень на лівий берег Осколу (поблизу хутора Борового). Закрита у 1788 р. в рамках антицерковної кампанії російської імператриці Катерини ІІ.

Джерела[ред. | ред. код]

  • П. Строев. Списки иерархов и настоятелей монастырей Российския церкви. Спб. 1877. ст. 977