Готліб Арнольд Давидович
| Готліб Арнольд Давидович | |
|---|---|
| Народився |
12 березня 1895 Катеринослав, Російська імперія |
| Помер | 7 жовтня 1968 (73 роки) |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | викладач університету |
| Alma mater | НТУ ДП |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Заклад | Magnitogorsk State Technical Universityd і Національна металургійна академія України |
| Нагороди |
   |
Арнольд Давидович Готліб (1895—1968) — радянський і український вчений-металург, доктор технічних наук (1944), професор (1945).
Великий вчений у галузі доменного виробництва, автор понад ста наукових робіт. Одним з перших у СРСР почав займатися автоматизацією доменного виробництва, під його керівництвом вперше у світовій практиці здійснили теплове регулювання роботою доменної печі.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 28 лютого (12 березня за новим стилем) 1895 року в Херсоні.[1]
У 1914 році закінчив Катеринославське Друге комерційне училище. У 1925 році — Дніпропетровський гірничий інститут (нині Дніпровська політехніка), отримавши кваліфікацію «інженер-металург». У 1931-1938 роках був завідувачем доменним відділом Дніпропетровського НДІ металів. З 1938 року працював у Дніпропетровському металургійному інституті (нині Національна металургійна академія України): до 1939 року — декан металургійного факультету; в 1939-1947 роках — заступник директора з навчальної роботи; з 1942 по листопад 1943 року — завідувач кафедри металургії чавуну.
У роки Другої світової війни інститут перебував в евакуації в Магнітогорську[2]. Арнольд Давидович керував групою, що розробляє технології доменного виробництва в науково-дослідному секторі Магнітогорського гірничо-металургійного інституту (нині Магнітогорський державний технічний університет), входив до складу комітету вчених допомоги фронту при міському комітеті ВКП(б). Головні його наукові роботи в цей час:
- Распределение материалов и газов с целью создания условий форсированной и ровной работы доменных печей. (Монография. Магнитогорск, 1942).
- Некоторые применения математической статистики к анализу производственных и исследовательских данных в доменном деле. (Монография. Магнитогорск, 1943).
В кінці 1943 року А. Д. Готліб повернувся в Дніпропетровськ, де захистив докторську дисертацію і продовжив роботу в Дніпропетровському металургійному інституті заступником директора і завідувачем кафедри металургії чавуну. Написав низку підручників і навчальних посібників. Виховав вчених, у їх числі Володимир Олександрович Смоляк.[3]
Помер 7 жовтня 1968 року в Дніпропетровську.[1]
Удостоєний звання заслуженого діяча науки і техніки УРСР (1965), нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани», а також медалями.
Дружина — Сара Савльївна Влодарська (1898—?), плановик.
Посилання[ред. | ред. код]
- НАУЧНАЯ ЭЛИТА Магнитогорского государственного технического университета имени Г. И. Носова [Архівовано 23 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ю. М. ПОТЕБНЯ - ЗАСНОВНИК НАУКОВОЇ ШКОЛИ ЗДІА [Архівовано 10 липня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б ГО́ТЛІБ Арнольд Давидович. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
- ↑ Эвакуационная карточка в музее Яд Вашем (Иерусалим). Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
- ↑ Ученый, новатор, борец. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 10 липня 2020.
|
- Народились 12 березня
- Народились 1895
- Уродженці Дніпра
- Померли 7 жовтня
- Померли 1968
- Випускники Дніпровської політехніки
- Доктори технічних наук
- Науковці Національної металургійної академії України
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Заслужені діячі науки і техніки УРСР
- Уродженці Херсона