Магнітогорськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Магнітогорськ
рос. Магнитогорск
Coat of Arms of Magnitogorsk (Chelyabinsk oblast).png Flag of Magnitogorsk (Chelyabinsk oblast).svg
Герб міста Прапор міста
Magnitogorsk - Правобережный район.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Челябінська область
Код ЗКАТУ: 75438000000
Код ЗКТМО: 75738000001
Основні дані
Час заснування 1929
Статус міста 1939
Населення 417 039 (2015)
Площа 392.35 км²
Густота населення 1062,93 осіб/км²
Поштові індекси 455xxx
Телефонний код +7 3519
Географічні координати: 53°23′00″ пн. ш. 59°02′00″ сх. д. / 53.38333333336077402009323123° пн. ш. 59.03333333336077259900775971° сх. д. / 53.38333333336077402009323123; 59.03333333336077259900775971Координати: 53°23′00″ пн. ш. 59°02′00″ сх. д. / 53.38333333336077402009323123° пн. ш. 59.03333333336077259900775971° сх. д. / 53.38333333336077402009323123; 59.03333333336077259900775971
Часовий пояс UTC+5
Висота над рівнем моря 370 м
Влада
Веб-сторінка magnitogorsk.ru
Мапа
Магнітогорськ (Росія)
Магнітогорськ
Магнітогорськ

Магнітогорськ (Челябінська область)
Магнітогорськ
Магнітогорськ


CMNS: Магнітогорськ у Вікісховищі

Магнітого́рськ (рос. Магнитого́рск) — місто (з 1931) в Челябінській області Росії. Один з найбільших у світі центрів чорної металургії. Населення 411 860 мешканців (2013).

Місто розташоване біля підніжжя гори Магнітної, на східному схилі Південного Уралу, по обох берегах річки Урал (правий берег якої у Європі, лівий — в Азії).

Магнітогорськ віддалений від Челябінська залізницею на 417 км, автошляхами через Верхньоуральськ — на 303 км, по трасі «від вокзалу до вокзалу» на 321,4 км. Відстань від Москви — 1916 км залізницею і 2500 км автотрасою.

Територія міста 375,8 км², довжина з півночі на південь — 27 км, зі сходу на захід — 20 км, висота над рівнем моря — 310 м.

Населення[ред. | ред. код]

Національний склад за даними перепису 1989:

Усього налічувалося 92 національності, з них 40 мають чисельність від 10 осіб і менше. При будівництві Магнитки фактично утворився «сплав» народів і конфесій, найзначнішими з яких є православ'я й іслам.

Чисельність населення
1931[1]1939[2]1956[3]1959[4]1962[1]1967[1]1970[5]1973[1]1975[6]
64 100146 000284 000311 101333 000357 000364 209379 000393 000
1976[7]1979[8]1982[9]1985[10]1986[7]1987[11]1989[12]1990[13]1991[7]
393 000406 074416 000426 000424 000430 000440 321429 000444 000
1992[7]1993[7]1994[7]1995[10]1996[10]1997[14]1998[10]1999[15]2000[16]
441 000440 000439 000426 000424 000424 000425 000428 100427 900
2001[10]2002[17]2003[1]2004[18]2005[19]2006[20]2007[21]2008[22]2009[23]
427 100418 545418 500415 900416 700413 200410 500409 000409 397
2010[24]2011[25]2012[26]2013[27]2014[28]2015[29]2016[30]2017[31]
407 775407 895409 593411 880414 897417 039417 563418 241

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Народная энциклопедия «Мой город». Магнитогорск (рос.)
  2. Города с численностью населения 100 тысяч и более человек. Архів оригіналу за 2013-08-17. Процитовано 2013-08-17.  (рос.)
  3. Народное хозяйство СССР в 1956 г. (Статистический сборник). Государственное статистическое издательство. Москва. 1956. Архів оригіналу за 2013-10-26. Процитовано 2013-10-26.  (рос.)
  4. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.  (рос.)
  5. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.  (рос.)
  6. Российский статистический ежегодник, 1998 год (рос.)
  7. а б в г д е Российский статистический ежегодник. 1994. Архів оригіналу за 2016-05-18. Процитовано 2016-05-18.  (рос.)
  8. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
  9. Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник) (рос.)
  10. а б в г д Российский статистический ежегодник. Госкомстат, Москва, 2001. Архів оригіналу за 2015-05-12. Процитовано 2015-05-12.  (рос.)
  11. Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
  12. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 2011-08-22.  (рос.)
  13. Российский статистический ежегодник.2002 : Стат.сб. / Госкомстат России. – М. : Госкомстат России, 2002. – 690 с. – На рус. яз. – ISBN 5-89476-123-9 : 539.00. (рос.)
  14. Российский статистический ежегодник. 1997 год. Архів оригіналу за 2016-05-22. Процитовано 2016-05-22.  (рос.)
  15. Российский статистический ежегодник. 1999 год. Архів оригіналу за 2016-06-14. Процитовано 2016-06-14.  (рос.)
  16. Российский статистический ежегодник. 2000 год. Архів оригіналу за 2016-06-13. Процитовано 2016-06-13.  (рос.)
  17. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 2012-02-03.  (рос.)
  18. Российский статистический ежегодник. 2004 год. Архів оригіналу за 2016-06-09. Процитовано 2016-06-09.  (рос.)
  19. Российский статистический ежегодник, 2005 год. Архів оригіналу за 2016-05-09. Процитовано 2016-05-09.  (рос.)
  20. Российский статистический ежегодник, 2006 год. Архів оригіналу за 2016-05-10. Процитовано 2016-05-10.  (рос.)
  21. Российский статистический ежегодник, 2007 год. Архів оригіналу за 2016-05-11. Процитовано 2016-05-11.  (рос.)
  22. Российский статистический ежегодник, 2008 год. Архів оригіналу за 2016-05-12. Процитовано 2016-05-12.  (рос.)
  23. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2014-01-02. Процитовано 2014-01-02.  (рос.)
  24. Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 2014-02-13. Процитовано 2014-02-13.  (рос.)
  25. Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 2014-04-12. Процитовано 2014-04-12.  (рос.)
  26. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 2014-05-31. Процитовано 2014-05-31.  (рос.)
  27. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 2013-11-16. Процитовано 2013-11-16.  (рос.)
  28. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2014-08-02. Процитовано 2014-08-02.  (рос.)
  29. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 2015-08-06. Процитовано 2015-08-06.  (рос.)
  30. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  31. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 2017-07-31. Архів оригіналу за 2017-07-31. Процитовано 2017-07-31. 
  32. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]