Перейти до вмісту

Магнітогорськ

Координати: 53°23′00″ пн. ш. 59°02′00″ сх. д. / 53.383333333333° пн. ш. 59.033333333333° сх. д. / 53.383333333333; 59.033333333333
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
місто Магнітогорськ
рос. Магнитогорск
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Челябінська область
Код ЗКАТУ: 75438000000
Код ЗКТМО: 75738000001
Основні дані
Час заснування 1929
Статус міста 1939
Населення ▼ 409 255 (2023)
Площа 392.35 км²
Густота населення 1062,93 осіб/км²
Поштові індекси 455xxx
Телефонний код +7 3519
Географічні координати: 53°23′00″ пн. ш. 59°02′00″ сх. д. / 53.383333333333° пн. ш. 59.033333333333° сх. д. / 53.383333333333; 59.033333333333
Часовий пояс UTC+5
Висота над рівнем моря 370 м
Влада
Вебсторінка magnitogorsk.ru
Мапа
Магнітогорськ (Росія)
Магнітогорськ
Магнітогорськ
Магнітогорськ (Челябінська область)
Магнітогорськ
Магнітогорськ

Мапа

CMNS: Магнітогорськ у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Магнітого́рськ (рос. Магнитого́рск) — місто в Челябінській області Росії. Один з найбільших у світі центрів чорної металургії. Населення 409 255 мешканців (2023).

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване біля підніжжя гори Магнітної, на східному схилі Південного Уралу, по обох берегах річки Урал (правий берег якої у Європі, лівий — в Азії).

Магнітогорськ віддалений від Челябінська залізницею на 417 км, автошляхами через Верхньоуральськ — на 303 км, по трасі «від вокзалу до вокзалу» на 321,4 км. Відстань від Москви — 1916 км залізницею і 2500 км автотрасою.

Територія міста становить 375,8 км², довжина з півночі на південь — 27 км, зі сходу на захід — 20 км, висота над рівнем моря — 310 м.

Населення

[ред. | ред. код]

Національний склад за даними перепису 1989:

Усього налічувалося 92 національності, з них 40 мають чисельність від 10 осіб і менше. При будівництві Магнитки фактично утворився «сплав» народів і конфесій, найзначнішими з яких є православ'я й іслам.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Громадський транспорт з'явився в Магнітогорську в 1930 році, коли по заводській і міській будівельних майданчиках проклали дві залізничні гілки. За маршрутом курсували 8 поїздів, які перевозили робітників безкоштовно, а час у дорозі становив 15 — 20 хвилин із зупинками в кінцевих пунктах близько години. У 1933 році налагодили автобусне сполучення.[1]

У місті існує система трамвая. За кількістю маршрутів вона поступається лише Москві і Санкт-Петербургу, хоча по довжині трамвайних ліній займає лише 6-е місце в Росії. Є залізничний вокзал і автовокзал. Діє аеропорт Магнітогорськ.

Функціонують міські автобуси, маршрутні таксі і таксі. Скоро з'являться електробуси.

У місті знаходяться Залізничні станції Челябінського регіону Південно-Уральської залізниці: Магнітогорськ-Пасажирський і Магнітогорськ-Вантажний, яка є відправною точкою Південно-Сибірської залізничної магістралі.

В нумізматиці

[ред. | ред. код]

Банк Росії 6 травня 2022 року випустив в обіг пам'ятну монету з недорогоцінного металу номіналом 10 рублів «Магнітогорськ», серії «Міста трудової доблесті»[2]

Чисельність населення
1931[3]1939[4]1956[5]1959[6]1962[3]1967[3]1970[7]1973[3]1975[8]
64 100↗146 000↗284 000↗311 101↗333 000↗357 000↗364 209↗379 000↗393 000
1976[9]1979[10]1982[11]1985[12]1986[9]1987[13]1989[14]1990[15]1991[9]
→393 000↗406 074↗416 000↗426 000↘424 000↗430 000↗440 321↘429 000↗444 000
1992[9]1993[9]1994[9]1995[12]1996[12]1997[16]1998[12]1999[17]2000[18]
↘441 000↘440 000↘439 000↘426 000↘424 000→424 000↗425 000↗428 100↘427 900
2001[12]2002[19]2003[3]2004[20]2005[21]2006[22]2007[23]2008[24]2009[25]
↘427 100↘418 545↘418 500↘415 900↗416 700↘413 200↘410 500↘409 000↗409 397
2010[26]2011[27]2012[28]2013[29]2014[30]2015[31]2016[32]2017[33]
↘407 775↗407 895↗409 593↗411 880↗414 897↗417 039↗417 563↗418 241
100 000
200 000
300 000
400 000
500 000
1959
1975
1986
1992
1997
2002
2007
2012
2017

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Штифанов Лев Миколайович (1933—1997) — український кінооператор
  • Панфілов Гліб Анатолійович (1934—2023) — радянський і російський кінорежисер і сценарист
  • Буніна Ірина Олексіївна (1939—2017) — російська радянська та українська радянська акторка
  • Прокопенко В'ячеслав Васильович (1950—2020) — радянський, український кінорежисер, сценарист.
  • Скрiпкiн Олексій Володимирович (нар. 1984) — Почесний громадянин Магнітогорська, відомий Магнітогорський бізнесмен, який володіє великою мережею сервісів з ремонту електроніки. Половину доходу щомісяця перераховує в благодійний фонд" Африка і Магнітогорськ", який займається допомогою африканським дітям, які залишилися без піклування батьків.
  • Попович Павло Романович — Почесний громадянин Магнітогорська, льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу (1965)
  • Бородавкін Олександр Олександрович — Почесний громадянин Магнітогорська, член РСДРП з 1905, потім КПРС, учасник трьох революцій (1965)
  • Анкудінов Леонід Георгійович — Почесний громадянин Магнітогорська, керуючий трестом «Магнітобуд» (1966)
  • Домрачева Катерина Євгенівна — Почесний громадянин Магнітогорська, Заслужений вчитель РРФСР (1966)
  • Шатилін Олексій Леонтійович — Почесний громадянин Магнітогорська, знатний доменщик Магнітки (1967)
  • Левін Наум Мойсейович — Почесний громадянин Магнітогорська, лікар-хірург (1969)
  • Струмків Борис Олександрович — Почесний громадянин Магнітогорська, поет (1969)
  • Баришев Олександр Олександрович — Почесний громадянин Магнітогорська, Заслужений лікар РРФСР (1970)
  • Поляков Михайло Ісаакович — Почесний громадянин Магнітогорська, Заслужений працівник культури РРФСР, директор драматичного театру (1970)
  • Знікін Степан Васильович — Почесний громадянин Магнітогорська, пенсіонер республіканського значення, Рада депутатів трудящих (1971)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Макарова Н. Н. Труд и человек на Магнитострое в условиях мобилизационной модели первой половины 1930-х гг. // 1929: «Великий перелом» и его последствия: Материалы XII Международной научной конференции. Екатеринбург, 26-28 сентября 2019 г. / Отв. ред. А. К. Сорокин. — М.: Политическая энциклопедия; Президентский центр Б. Н. Ельцина, 2020. — С. 97.
  2. ↑ [1]
  3. ↑ а б в г д Народная энциклопедия «Мой город». Магнитогорск (рос.)
  4. ↑ Города с численностью населения 100 тысяч и более человек. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 17 серпня 2013. (рос.)
  5. ↑ Народное хозяйство СССР в 1956 г. (Статистический сборник). Государственное статистическое издательство. Москва. 1956. Архів оригіналу (PDF) за 26 жовтня 2013. Процитовано 26 жовтня 2013. (рос.)
  6. ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  7. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  8. ↑ Российский статистический ежегодник, 1998 год (рос.)
  9. ↑ а б в г д е Российский статистический ежегодник. 1994. Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2016. Процитовано 18 травня 2016. (рос.)
  10. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  11. ↑ Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник) (рос.)
  12. ↑ а б в г д Российский статистический ежегодник. Госкомстат, Москва, 2001. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015. (рос.)
  13. ↑ Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
  14. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  15. ↑ Российский статистический ежегодник.2002 : Стат.сб. / Госкомстат России. – М. : Госкомстат России, 2002. – 690 с. – На рус. яз. – ISBN 5-89476-123-9 : 539.00. (рос.)
  16. ↑ Российский статистический ежегодник. 1997 год. Архів оригіналу (PDF) за 22 травня 2016. Процитовано 22 травня 2016. (рос.)
  17. ↑ Российский статистический ежегодник. 1999 год. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016. (рос.)
  18. ↑ Российский статистический ежегодник. 2000 год. Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016. (рос.)
  19. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  20. ↑ Российский статистический ежегодник. 2004 год. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 9 червня 2016. (рос.)
  21. ↑ Российский статистический ежегодник, 2005 год. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 9 травня 2016. (рос.)
  22. ↑ Российский статистический ежегодник, 2006 год. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 10 травня 2016. (рос.)
  23. ↑ Российский статистический ежегодник, 2007 год. Архів оригіналу за 11 травня 2016. Процитовано 11 травня 2016. (рос.)
  24. ↑ Российский статистический ежегодник, 2008 год. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016. (рос.)
  25. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  26. ↑ Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)
  27. ↑ Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. (рос.)
  28. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (рос.)
  29. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
  30. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
  31. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
  32. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  33. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  34. ↑ https://www.daugavpils.lv/en/assets/upload/Daugavpils_majas_lapai_EN_18.pdf
  35. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Магнітогорськ&oldid=45254513