Грабарка (гміна Нурець-Станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Грабарка
пол. Grabarka
Grabarka - Studzienka.JPG
Каплиця-альтанка з криницею

Координати 52°25′18″ пн. ш. 22°59′29″ сх. д. / 52.4219444400277723° пн. ш. 22.99138889002777830° сх. д. / 52.4219444400277723; 22.99138889002777830Координати: 52°25′18″ пн. ш. 22°59′29″ сх. д. / 52.4219444400277723° пн. ш. 22.99138889002777830° сх. д. / 52.4219444400277723; 22.99138889002777830

Країна Польща
Воєводство Підляське воєводство
Повіт Сім'ятицький повіт
Гміна Нурець-Станція
Населення 115 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 85
Автомобільний код BSI
SIMC 0037747
GeoNames 771653
Грабарка. Карта розташування: Польща
Грабарка
Грабарка
Грабарка (Польща)
Грабарка. Карта розташування: Підляське воєводство
Грабарка
Грабарка
Грабарка (Підляське воєводство)

Грабарка[2] (Ґрабарка, пол. Grabarka) — село в Польщі, в гміні Нурець-Станція Сім'ятицького повіту Підляського воєводства. Населення — 115 осіб (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

Біля села був фільварок, розпарцельований (поділений на ділянки) після 1893 року[2].

У 1975—1998 роках село належало до Білостоцького воєводства.

Релігія[ред. | ред. код]

Докладніше: Грабарка (гора)

За 0,5 км від села, в урочищі Суминщина, розташована Свята Гора Грабарка з церквою Преображення Господнього і жіночим монастирем Святих Марфи і Марії[2]. Біля підніжжя гори — криниця та джерело, а поруч — тисячі православних паломницьких хрестів[3].

Виникнення гори пов'язують з перенесенням на неї мельницької ікони Спаса Ізбавника, яка згадується в Галицько-Волинському літописі (XIII століття) і яка, однак, не збереглася. Гора стала широко відомою на початку XVIII століття[2].

У XVIII столітті, після спалаху холери, яка охопила в 1710 році розташоване поблизу місто Сім'ятичі та його околиці, на гору почали ставити перші перші хрести та зведено невелику дерев'яну церкву Преображення Господнього (Спаса), яка була філіальною церквою сім'ятицької парафії до 1940-х років. Церкву було перебудовано у 1886 році. У листопаді 1947 року на горі був відкритий єдиний на території післявоєнної Польщі жіночий монастир Святих Марфи і Марії. Дерев'яна церква Преображення Господнього разом з іконостасом, іконами та церковними книгами згоріли в ніч з 12 на 13 липня 1990 року. Однак вже 19 серпня того ж 1990 року почалася відбудова храму[2], який був споруджений цегляним, шальованим деревом, щоб нагадувати про попередню дерев'яну будову[3].

На Святій Горі Грабарці щороку 19 серпня проводиться храмове свято (яке називають «отпуст» або «пристольний празник») під час відзначення свята Спаса (Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа). До гори пішки православні віруючи вирушають вже за тиждень до початку свята, беручи із собою виготовлені власноруч дерев'яні хрести різної величини. Після богослужіння відвідувачі жертвують принесені хрести, ставлячи їх довкола церкви, та освячують яблука на заключному хресному ході.[3].

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 44 4 31 9
Жінки 71 8 30 33
Разом 115 12 61 42

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грабарка (гміна Нурець-Станція)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. а б в г д Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1995. — № 3 (19) (травень-червень). — ISSN 1230-2759.
  3. а б в Борисенко В. Осінні традиційні свята українців Північного Підляшшя / В. Борисенко, Н. Стишова // Етнічна історія народів Європи. — 2000. — Вип. 6. — С. 29-35.
  4. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

Література[ред. | ред. код]