Підляське воєводство
| Підляське воєводство | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Województwo podlaskie | ||||||||||
 |
 | |||||||||
| Герб | Прапор | |||||||||
.png) | ||||||||||
| На мапі Польщі | ||||||||||
| Адміністративний центр | Білосток | |||||||||
| Населення: | ▲ 1 193 348 (2014[1]) | |||||||||
| Площа: | 20 187 | |||||||||
| Густота: | 59 | |||||||||
| Номери автомобілів: | B | |||||||||
| TERYT: 20 | Код ISO: PL-PD | |||||||||
|
| ||||||||||
| Адмніністративний поділ | ||||||||||
| ||||||||||
| Влада | ||||||||||
| Уряд | ||||||||||
| Воєвода: | Maciej Żywno | |||||||||
| Адреса: | ul. Mickiewicza 3 15-213 Białystok | |||||||||
| Лого воєводства: |  | |||||||||
| Мапа | ||||||||||
| ||||||||||
| Офіційна сторінка | ||||||||||
Підля́ське воєво́дство (пол. Województwo Podlaskie) — воєводство в Польщі, лежить у північно-східній його частині, межуючи з Білоруссю і Литвою. У регіоні чотири національні і три ландшафтні парки. Південно-східна частина воєводства охоплює історичний край Підляшшя[2].
Північна частина регіону — Сувальське поозер'я з найглибшим у низовинній частині Європи озером Ханьча. Його глибина досягає 108 м. Околиці озера — утворений льодовиком рельєф Сувальського ландшафтного парку.
У регіоні є й дика Августовська пуща, що обступає озеро Віґри. Пущу перетинає старовинний Августовський канал, справжній пам'ятник інженерної техніки, що діє з 1839 року. Канал сполучає річки Бєбжа і Німан, по польській стороні на ньому 14 шлюзів, зокрема 9, що збереглися з XIX століття.
Історія[ред. | ред. код]
До вересня 1939 року територія області входила до складу Польської Республіки. У той час, згідно із секретним Пактом Молотова-Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною, вона була зайнята військами Радянського Союзу. 22 жовтня того ж року радянська влада організувала на зайнятій території вибори. Майже всі кандидати були підібрані радянською владою, незалежних кандидатів не допускали, громадяни були змушені голосувати, а у всьому краї почався терор і репресії проти тих, хто не підтримував радянську владу. Згідно з офіційними результатами, за радянських кандидатів проголосувало 90% виборців. Після виборів, «обрані» депутати на зборах у Білостоці 28-30 жовтня звернулися з проханням приєднати ці землі до складу Білоруської РСР. 2 листопада Білосточчина була включена до складу СРСР. 9 грудня радянська влада розділила зайняті території на області — таким чином була створена і Білостоцька область.
Всі ці рішення вважалися незаконними з точки зору міжнародного права. Заняття північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу СРСР порушувало положення багатьох міжнародних договорів, зокрема Ризького мирного договору 1921 р., Договору про ненапад 1932 р. і Лондонської конвенції 1933 року про дефініції агресора. З цієї причини міжнародне співтовариство вважало територію Білостоцької області частиною Польщі під радянською окупацією.
У липні 1944 року місто було відвойовано радянськими окупантами і приєднано до Білорусі. 20 вересня 1944 року Білосток з прилеглими районами було передано Польщі, яка почала проводити політику насильницького виселення звідти білорусів і українців. У 1946 році під час адміністративного поділу з цих територій було утворене Білостоцьке воєводство. У 1975 році воєводство було поділено між трьома меншими: Білостоцьким, Сувалкським і Ломжинським. Під час нової адміністративної реформи 1998 року з регіону було утворено Підляське воєводство.
Географія[ред. | ред. код]
Розміщення[ред. | ред. код]
Підляське воєводство межує:
- на заході з Мазовецьким та Вармінсько-Мазурським (північний захід) воєводствами,
- на півдні з Люблінським воєводством,
- на сході з Білоруссю (Берестейська та Гродненська області),
- на північному сході з Литвою (Алітуський та Маріямпольський повіти).
Міста з населенням від 50 000[ред. | ред. код]
| Місто | Населення | Площа |
|---|---|---|
 Білосток |
291.823 | 102 км² |
 Сувалки |
69.268 | 65,50 км² |
 Ломжа |
63.819 | 32,71 км² |
Адміністративний поділ Підляського воєводства[ред. | ред. код]
- Міста з правами повіту (Міські повіти):
- Сільські повіти:
- Августівський — Августів
- Білостоцький — Білосток
- Більський — Більськ-Підляський
- Високомазовецький — Високе-Мазовецьке
- Ґраєвський — Граєво
- Гайнівський — Гайнівка
- Замбрівський — Замбрів
- Кольненський — Кольно
- Ломжинський — Ломжа
- Монецький — Монькі
- Сейненський — Сейни
- Сім'ятицький — Сім'ятичі
- Сокольський — Сокулка
- Сувальський — Сувалки
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Аркушин Г. Л. Українська більшість Берестейщини як сучасна меншість // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2015. — № 26. — С. 6. Процитовано 17 лютого 2020.
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 Вармінсько-Мазурське воєводство
|
 Литва
| |
|
 Білорусь
| |
 Мазовецьке воєводство
|
 Люблінське воєводство
|
| |||||||||||||||||
| ||||||||||
|
