Гракл прибережний
| Гракл прибережний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець
 Самиця
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Quiscalus major Vieillot, 1819 | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду Цілорічний ареал Зимовий ареал | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Гракл прибережний[2] (Quiscalus major) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Поширений у Північній Америці.
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений вздовж узбережжя південно-східної частини Сполучених Штатів. Трапляється в прибережних солоних болотах і мангрових заростях, а у Флориді також у внутрішніх водах.
Опис[ред. | ред. код]
Оперення дорослого самця повністю райдужно-чорне, включаючи дзьоб; райдужка жовтувато-коричнева. Доросла самиця менша, довжиною близько 26-33 см і вагою 90-115 г. Її хвіст коротший, ніж у самця, пропорційно розмаху крил; оперення коричневе, хвіст і крила більш темного тону. Молоді самці чорні, але без переливів, як у дорослих. Молоді самки схожі на дорослих, але мають білі плями на грудях. Вони мають довгий дзьоб, пристосований до всеїдного харчування.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Вони всеїдні, харчуються комахами, дрібною рибою, жабами, яйцями, ягодами, насінням і зерном, у тому числі дрібними птахами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2019). Quiscalus major: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 10 червня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |