Гребенюк Василь Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гребенюк Василь Андрійович
Народився 29 вересня 1924(1924-09-29)
село Нижній Кучук, тепер Благовєщенського району Алтайського краю, Російська Федерація
Помер 9 червня 2000(2000-06-09) (75 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Казахський національний технічний університет
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора
премія Ради Міністрів СРСР

Василь Андрійович Гребенюк (нар. 29 вересня 1924(19240929), село Нижній Кучук, тепер Благовєщенського району Алтайського краю, Російська Федерація — 9 червня 2000, місто Москва) — радянський казахський державний діяч, 1-й заступник голови Ради міністрів Казахської РСР, міністр кольорової металургії Казахської РСР, директор Леніногорського поліметалічного комбінату Східно-Казахстанської області. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1981—1989 роках. Депутат Верховної Ради Казахської РСР 7—11-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (30.03.1971). Кандидат технічних наук (1967).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив десять класів школи. У 1942 році працював у колгоспі.

У 1942—1945 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Закінчив школу повітряних стрільців-бомбардирів. Воював з 1943 року повітряним стрільцем літака Іл-2 в 606-му штурмовому авіаційному полку 280-ї штурмової авіаційної дивізії 14-ї повітряної армії. Брав участь в боях на Західному, Ленінградському, 3-м Прибалтійському фронтах.

У 1945—1946 роках — завідувач сільської хати-читальні.

У 1946—1951 роках — студент Казахського гірничо-металургійного інституту в Алма-Аті, гірничий інженер.

У 1951—1954 роках — гірничий майстер, начальник дільниці, заступник головного інженера Зиряновського рудника, головний інженер Маслянського рудника Зиряновського свинцевого комбінату Східно-Казахстанської області Казахської РСР.

Член КПРС з 1954 року.

У 1954—1963 роках — начальник рудника імені XXII з'їзду КПРС Зиряновського свинцевого комбінату Східно-Казахстанської області.

У 1963—1973 роках — директор Леніногорського поліметалічного комбінату Східно-Казахстанської області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 березня 1971 року за видатні успіхи, досягнуті в розвитку кольорової металургії, Гребенюку Василю Андрійовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1973—1974 роках — 1-й заступник міністра, в 1974—1979 роках — міністр кольорової металургії Казахської РСР.

У січні 1979 — березні 1987 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Казахської РСР.

З березня 1987 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

З 1989 по 1996 рік — керівник науково-технічного колективу акціонерного товариства «Енергозбереження» в Москві.

Автор наукових праць в галузі розробки корисних копалин: «Система комплексної механізації вибухових робіт „Алтай“» (1971), «Довідник з гірничорудної справи» (1983, в співавторстві), «Свинець фронтовий і мирний» (1991).

Помер 9 червня 2000 року. Похований в Москві на Троєкуровському кладовищі.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]