Гребінниця менша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гребінниця менша
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Печіночники (Marchantiophyta)
Клас: Jungermanniopsida
Порядок: Юнгерманіальні (Jungermanniales)
Родина: Гребінницеві (Lophocoleaceae)
Рід: Гребінниця (Lophocolea)
Вид:
L. minor
Біноміальна назва
Lophocolea minor
Nees, 1836

Гребінниця менша (Lophocolea minor) — вид печіночників родини гребінницевих (Lophocoleaceae)[1].

Поширення

[ред. | ред. код]

Батьківщиною є Європа, Північна Африка, Азія, Австралія, Північна Америка[2].

Зростає на світлих і напівтінистих, рідко тінистих, свіжих і сухих місцях на лужних, вапняних і слабокислих, глинистих, супіщаних і перегнійних ґрунтах, на лесах, на лужних, вапняково-багатих скелях, або безпосередньо на скелі, або над тонким шаром ґрунту, на стінах або біля основи листяних дерев. Часто живе епібріально, тобто над іншими мохами. Місця зростання знаходяться в лісах або поза ними, на насипах і узбіччях доріг, в кар'єрах і глиняних кар'єрах, на прогалинах лук, пасовищах і сухих галявинах, в заплавах струмків і річок.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Ніжні, більш-менш розгалужені пагони завдовжки до 2 сантиметрів і завширшки від 0,5 до 2 міліметрів утворюють жовто-зелені плоскі покриви або спорадично ростуть між іншими мохами. Листки прикріплені до стебла майже вздовж або злегка викривлено, віддалено або щільно розташовані, яйцеподібні, розділені на дві тупо загострені частки у верхній чверті або третині, розріз від прямокутної до півмісяцеподібної форми. Клітини листка тонкостінні, кути не потовщені або ледь потовщені. Розмір клітини в середині листа становить близько 20-40 мікрометрів. На клітину припадає від 3 до 10 масляних тілець округлої або овальної форми. Нижні листки глибоко розділені на дві розпростерті ланцетні частки. Lophocolea minor дводомна рослина. Спорофіти утворюються дуже рідко. З іншого боку, майже завжди є дуже рясні виводкові тіла (живці), особливо на краях листя; вони або поодинокі та одноклітинні, або дуже часто утворюють багатоклітинні згустки або короткі нитки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lophocolea minor. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 03.02.2024.
  2. Lophocolea minor. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 03.02.2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
  • Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
  • Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.