Дводомні рослини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Суцвіття на різних рослинах верби козячої

Суцвіття маточкових квіток
Суцвіття маточкових квіток
Суцвіття тичинкових квіток
Суцвіття тичинкових квіток

Дводомні рослини — рослини, які мають одностатеві квітки; рослини, в яких одностатеві чоловічі (тичинкові) і жіночі (маточкові) квітки (або чоловічі і жіночі статеві органи в неквіткових рослин) розташовані на різних особинах.

Запилення відбувається тільки перехресним способом.[1] У верби, наприклад, плоди зав'язуються лише тоді, коли пилок з чоловічих квіток , що розміщені на одних деревах, буде перенесений на жіночі квітки інших дерев.[1] Велику роль у цьому відіграють бджоли.[1] Дводомність — це пристосування до перехресного запилення. Попри те, для дводомних рослин імовірність самозапилення повністю зникає, недоліком такого пристовування є те, що половина популяції в цьому випадку не дає насіння.

У рослинному світі станом на 1966 рік таких рослин налічувалось небагато — було відомо 4-6%.[1]

До дводомних рослин належать: верба, кропива дводомна, лавр, обліпиха, омела, осика, спаржа, тополя, коноплі, шпинат, щавель, деякі види суниць.[1] Ці речовини отруйно діють не на всіх тварин.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е Алєксєєнко Ф. М., Савченко Я. М. і ін. Виробнича енциклопедія бджільництва. — Київ: «Урожай», 1966. 500с. (с.:134)

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.