Дводомні рослини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Суцвіття на різних рослинах верби козячої
Суцвіття маточкових квіток
Суцвіття маточкових квіток
Суцвіття тичинкових квіток
Суцвіття тичинкових квіток

Дводомні рослини — рослини, які мають одностатеві квітки; рослини, в яких одностатеві чоловічі (тичинкові) і жіночі (маточкові) квітки (або чоловічі і жіночі статеві органи в неквіткових рослин) розташовані на різних особинах.

Запилення відбувається тільки перехресним способом.[1] У верби, наприклад, плоди зав'язуються лише тоді, коли пилок з чоловічих квіток , що розміщені на одних деревах, буде перенесений на жіночі квітки інших дерев.[1] Велику роль у цьому відіграють бджоли.[1] Дводомність — це пристосування до перехресного запилення. Попри це для дводомних рослин імовірність самозапилення повністю зникає. Недоліком такого пристосування є те, що половина популяції в цьому випадку не дає насіння.

У рослинному світі станом на 1966 рік таких рослин налічували небагато: 4-6%[1].

До дводомних належать такі рослини: верба, кропива дводомна, лавр, обліпиха, омела, осика, спаржа, тополя, коноплі, шпинат, щавель, деякі види суниць[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Алєксєєнко Ф. М., Савченко Я. М. і ін. Виробнича енциклопедія бджільництва. — Київ: «Урожай», 1966. 500с. (с.:134)

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]