Григорук Аделя Григорівна

Григорук (Гавриш) Аделя Григорівна (1 січня 1952(19520101), селище Обертин, Тлумацький район, Івано-Франківська область) – українська педагогиня, науковиця, журналістка, письменниця, літературна критикиня і літературознавиця, авторка книг для дітей. Заслужена працівниця освіти України, член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України.

Аделя Григорук у 2007 році

Життєпис

ГРИГОРУК (Гавриш) АДЕЛЯ ГРИГОРІВНА (народилася  01 січня 1952 року  в селищі Обертині Тлумацького району Івано-Франківської області)  — педагогиня, науковиця, журналістка, українська письменниця, заслужений працівник освіти України, членкиня Національної спілки пись-менників України, Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України, літературна критикиня і літературознавиця, авторка книг для дітей.       

        Життєпис 

Аделя Григорук народилася  в селищі Обертині Тлумацького району Івано-Франківської області 01 січня 1952 року. Мешкає в м. Косові.

Закінчила з відзнакою Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича із двох спеціальностей «Українська мова та література» (1974), «Російська мова та література» (1989), аспірантуру при кафедрі зарубіжної літератури філологічного факультету цього ж університету (1994).

Працювала викладачкою української мови та літератури Косівського технікуму народних художніх промислів ім. В.І. Касіяна (1974–75), вчитель- кою Криворівнянської восьмирічної школи (1975–1979). Із 1979 року — викладачка, завідувачка відділення соціально-гуманітарних дисциплін (1979–1994) Косівського технікуму народних художніх промислів ім. В.І. Касіяна. Після реорганізації навчального закладу працює  заступницею  директора коледжу з навчальної роботи (1994–2000). Зі створенням Косівського дер-жавного  інституту прикладного та декоративного мистецтва (2000), працює на  посаді доцентки, завідувачки кафедри соціально-гуманітарних дисциплін (2000-2007), проректорки з наукової роботи (2003-2007).

Із 2008 року — старша наукова співробітниця науково-дослідної лабора-торії «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство» (2008-2018) Націо-нальної академії педагогічних наук України.

Творчість

Аделя Григорук —

·       редакторка районного педагогічного часопису «Освітянський вісник» (м. Косів);

·       заступниця головного редактора журналу «Гуцули і Гуцульщина»;

·       редакторка відділу культури альманаху «Алкос»;

·       членкиня редакційної колегії  журналу «Ґражда» (м. Львів);

·       голова журі літературно-мистецького конкурсу «Край п’яти Січей» (м. Нікополь),

·       голова журі літературно-художнього конкурсу «Свою Україну любіть» (м. Косів).

Має більше 500 публікацій в українських і зарубіжних наукових та літературно-мистецьких виданнях, вісниках Чернівецького, Прикарпатсько-го, Тернопільського, Львівського університетів, Львівської національної ака-демії мистецтв;

         журналах та альманахах «Дзвін» (Львів), «Перевал» (Івано-Франків-ськ), «Німчич» (Вижниця), «Буковинський журнал» (Чернівці), «Гуцули і Гуцульщина» (Косів), «Ґражда» (Львів), «Харків Lit» (Харків), «Фольклор та етнографія» (Київ); «АЛКОС» (Косів), «Гуцульський калєндар» (Верховина), «Гуцульщина» (Верховина), «Гуцульщина і Покуття» (Коломия), «Джерельні дзвони» (Косів), «Затишок» (Хмельницьк),  «За чашкою кави» (Рівне), «Золота пектораль» (Чортків), «Зелені Карпати» (Ужгород), «Краєзнавець Прикарпаття» (Івано-Франківськ),  «Писанка»  (Верховина),  «Politikantrop» та ін..

        газетах — «Літературна Україна» (Київ), «Українська літературна газе-та» (Київ), «Літературна газета» (Луганськ), «Галичина» (Івано-Франківськ), «Освітянське слово» (Івано-Франківськ), «Захід» (Снятин), «Час і події» (Чи-каго), «Гуцульський край» (Косів), «Освітянський вісник» (Косів), «Бу-ковина», «Крайова освіта» (Чернівці), «Буковинське віче» (Чернівці), «Дум-ка» (Косів), «Верховина» (Закарпаття), «Вільний голос» (Коломия), «Вижницькі обрії» (Вижниця), «Верховинські вісті» (Верховина), «Волинські обереги» (Рівне), «Галицький кореспондент» (Івано-Франківськ), «Галицька Просвіта» (Івано-Франківськ), «Гарний настрій» (Рівне), «Голос краю» (За-ставна), «Дзеркало медіа» (Коломия), «Злагода» (Тлумач),  «Кримська світ-лиця» (Сімферополь, Автономна Республіка Крим), «Мистецька палітра. Інформаційний бюлетень» (Івано-Франківськ), «Рідне слово» (Косів), «Слово Просвіти» (Київ);

        зарубіжних газетах та журналах:

«Вільне слово» (Бухарест, Румунія),  «Віче» (Чикаго, США), «Нове життя» (Пряшів, Словаччина), «Свобода»  (Нью-Йорк, США), «Дзвоник» (Бухарест, Румунія), «Наш голос» (Бухарест, Румунія), «Наш український дім» (Ніжин, Для українців Аргентини), «Розумники» (Торонто, Канада), «Український дім» (Ніжин, Для українців Аргентини).

Членкиня Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Учасниця і доповідачка багатьох міжвузівських, регіональних, всеукраїнських та міжна-родних наукових конференцій.

Авторка навчально-методичних посібників:

·       «Літературне краєзнавство в курсі української літератури» (1997);

·       «Ділові ігри в навчальній діяльності» (2002);

·        «Українське ділове мовлення за професійним спрямуванням» (для студентів напряму 0202 – «Мистецтво») (2007).

Авторка і упорядниця навчально-методичних посібників:

·       «Моя Гуцульщина» (2010);

·       «Люблю тебе, Гуцульщино» (2012);

·       «Ростимо юних патріотами України» (2015).

Авторка програм:

·       «Психологія: програма для художніх навчальних закладів II

рівня акредитації зі спеціальності  6.020200» Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» (1998);

·       «Гуцульщинознавство. 2-4 класи початкової школи» (2012);

·       Програма з краєзнавства.

Редакторка фольклорних, художніх, навчально-методичних, туристич-но-краєзнавчих видань та передмов до них,  статей в енциклопедичних вида-ння; 

Авторка книг:

·       «Микола Близнюк. Нарис творчості», 2006;

·       «На відстані слова», 2008;

·       «Духовні скарби Ігоря Пелипейка», 2010;

·        «Юрій Павлович: бути собою», 2010;

·       «Народний учитель України Петро Лосюк», 2011;

·       «Юрій Павлович: сповідь душі», 2014;

·       «Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість», 2020;

·       «І слово це у мене від Всевишнього», 2020;

·       «Рука різця не випускала: Творчий портрет Василя Кабина, 2022;

              дитячих книг:

·       «Казочки для Тарасика», 2011;

·       «До нас іде Миколай», (казки, 2011);

·        «Ростіть великі», (казки, 2012);

·        «Хто мій друг?», (загадки, 2014);

·       «Ростіть великі», (казки, 2015);

·       «На рідній землі», (поезії, 2015);

·       «Найдорожчий скарб», (казки, 2016);

·       «Лийся, пісенько крилата», (дитячий пісенник, 2017).

Окремі тексти та казки для дітей перекладені англійською, німецькою, польсь-кою, румунською, французькою мовами.

Членкиня Національної спілки журналістів України (2011), Національ-ної спілки письменників України (2014), Національної спілки краєзнавців України (2022).   Голова Косівської районної організації НСЖУ ().

Членкиня Громадської ради при голові Косівської районної державної адміністрації, голова комісії з питань освіти та науки, членкиня правління районної організації «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка, координаторка Клубу ін-телігенції ім. І.А. Пелипейка.

Відзнаки і нагороди

·       Лауреатка Всеукраїнської премії «Українська мова – мова єднання» (Луганськ, 2007);

·       премії журналу «Німчич» у галузі літературної критики за 2008 рік (за публікацію матеріалів про творчість прикарпатських письменників);

·       педагогічної премії імені Ігоря Пелипейка (2010);

·       премії імені Марійки Підгірянки  Івано-Франківського обласного об’єд-нання ВУТ «Просвіта» (2017);

·       літературної премії імені Василя Стефаника (2022).

Державні нагороди

·      Відмінник освіти  України (1996);

·      Заслужений працівник освіти України (2006);

·      Нагороджена ювілейними медалями «20 років виходу з підпілля УГКЦ» (2010);

·      «20 років Незалежності України» (2011);

·        «150 років «Просвіті» (2019);

·       почесною Золотою відзнакою Конфедерації журналістів України («Золоте перо української журналістики) (2022)».

Дипломантка

·       Всеукраїнської програми «Золотий фонд нації», Міжнародної програми «Українці — великий європейський народ» (2018);

·       Всеукраїнської  програми «Державні нагороди України. Кавалери та лауреати» (2019);

·        Всеукраїнської програми «Україна очима митців» (2021).

·       Всеукраїнської програми «Українці — незламний європейський народ» (2023);

·       Всеукраїнської програми «Все буде Україна» (2023).

Кредо:

«Наші діди, наші батьки — українські січові стрільці, воїни УПА, прощаючись, вимовляли коротке слово: «Честь!». Воно було виявом внутрішньої готовності кожного за жодних обставин не втратити цієї шляхет-ної риси, і — святим кредо: безчестя страшніше за смерть!..»

Джерела1.

Посилання

• Біографічно-мемуарне видання публіцистичної спадщини Ігоря Пелипейка [Архівовано 29 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• https://www.facebook.com/.../posts/816564345084145:0
• https://westnews.com.ua › … › Прикарпаття › Косів
• Казки Аделі Григорук