Гринвіч (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гринвіч
англ. Greenwich Island
St-Kiprian-Greenwich.jpg

Карта
Розташування Гринвіча в районі Південних Шетландських островів.
Розташування Гринвіча в районі Південних Шетландських островів.
Географія
62°31′ пд. ш. 59°47′ зх. д. / 62.517° пд. ш. 59.783° зх. д. / -62.517; -59.783Координати: 62°31′ пд. ш. 59°47′ зх. д. / 62.517° пд. ш. 59.783° зх. д. / -62.517; -59.783
Континент Антарктида
Місцерозташування Південний океан
Акваторія Південний океан
Група островів Південні Шетландські острови
Площа 142,7  км² 
Довжина 24  км
Ширина 5,23  км
Найвища точка Момчил-Пік, 625 м
Країна
Антарктида Антарктида
Регіон Південні Шетландські острови
Адм. одиниця Територія Антарктичного договоруd
Населення 0
Гринвіч. Карта розташування: Антарктида
Гринвіч
Гринвіч
Гринвіч (Антарктида)

CMNS: Гринвіч у Вікісховищі

Острів Гринвіч (також історичні варіанти назв: Сарторіус, Березина) — острів у складі Південних Шетландських островів. Загальна площа суші — 142,7 км²[1].

Історія[ред. | ред. код]

Точна дата відкриття острова не визначена. Ймовірно, що він міг бути відомий вже наприкінці XVI — поч. XVII століть іспанським мореплавцям. У 1821 році острів був помічений американським капітаном Дж. Шеффілдом і названий Гринвіч. Через кілька місяців незалежно від американця острів був заново відкритий і картографований російською експедицією на чолі з Фабіаном Готтлібом фон Белінгсгаузеном і отримав назву Березина на честь подій, пов'язаних з війною Наполеона проти Росії 1812 року.

Наприкінці XIX — першій половині ХХ століття Гринвіч відвідували китобої і мисливці на ластоногих. Офіційно свої права на острів пред'являли Велика Британія і Аргентина. Крім того, на нього претендували Росія і США. Проте за договором 1961 він, як і інші Південні Шетландські острови, залишився вільним від суверенітету будь-якої держави.

У 2004—2005 роках досліджувався болгарською науковою експедицією.

Природа[ред. | ред. код]

Острів має вулканічне походження. Значну частину займають скелясті височини, покриті льодовиком. Найвищими є Гринвіцькі вершини на південно-східній околиці із горою Момчил-Пік (625 м).

Клімат прохолодний, антарктичний. Рослинний світ бідний, характерний для антарктичної тундри. На острові присутні лежбища ластоногих, колонії морських птахів.

Населення[ред. | ред. код]

Постійного населення немає, хоча на північному сході працює чилійська полярна станція Артура Пратт, а на півночі — еквадорська станція Педре Вісенте Мальдoнадo.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. LL Ivanov. Antarctica: Livingston Island and Greenwich, Robert, Snow and Smith Islands. Scale 1: 120000 topographic map. Troyan: Manfred Wörner Foundation, 2009. ISBN 978-954-92032-6-4