Гронський Едуард Едуардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едуард Гронський
Едуард Едуардович Гронський
Народився 15 січня 1929(1929-01-15)
Жмеринка, Вінницька округа, Українська СРР, СРСР
Помер 20 серпня 2011(2011-08-20) (82 роки)
Тернопіль, Україна
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність архітектор
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Знання мов українська

Гронський Едуард Едуардович (15 січня 1929, м. Жмеринка, нині Україна — 20 серпня 2011, м. Тернопіль, Україна[1]) — український архітектор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Едуард Гронський народився 15 січня 1929 року у місті Жмеринці, нині Вінницької области України.

Закінчив Львівський політехнічний інститут (1954, нині національний університет «Львівська політехніка»). Працював за спеціальністю у Тернополі в організації «Облпроект» (1954—1956), головним архітектором міста (1956—1973), в «Діпроцивільпромбуді» (1973—1983), Всесоюзному проектно-конструкторському технічному інституті «Світло» (1983—1989). Виконав проєкти відбудови й реконструкції замку в смт Вишнівець Збаразького району, готелю «Україна», будівництва ансамблю торгово-кооперативного технікуму, приміщення «Діпроцивільпромбуду», виробничого комплексу інституту ВПКТІ «Світло», майдану Волі, монумента Слави в однойменному парку, житлових будинків, фонтану «Каскад»[2][1] у Тернополі.

Помер 20 серпня 2011 року у Тернополі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]