Грудська сільська рада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грудська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Область Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район Ярунський район
Адм. центр с. Груд
Утворена 27 жовтня 1926 року
Ліквідована 11 серпня 1954 року
Склад
Кількість членів
Голова ради
Територія та населення
Населення
Населені пункти 1
Контактні дані
Адреса с. Груд, Ярунський р-н, Житомирська обл., УРСР
Мапа

Грудська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Ярунському районі Волинської округи, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Груд.

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:

Історія та адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Створена 27 жовтня 1926 року, відповідно до наказу Волинського ОВК № 125 «Про утворення нових національних селищних та сільських рад, поширення мережі українських сільрад та перейменування існуючих сільрад у національні», в с. Груд Тожирської сільської ради Ярунського району Волинської округи[1].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Ярунського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Груд[2].

Ліквідована 11 серпня 1954 року, внаслідок виконання указу Президії Верховної ради УРСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», територію та с. Груд передано до складу Велико-Молодьківської сільської ради Ярунського району Житомирської області[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. http://resource.history.org.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 144, 531, 551. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  2. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. https://archive.org/. 1947. с. 191. Процитовано 10 жовтня 2021.