Гуральський Олександр Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Гуральський
Особові дані
Повне ім'я Олександр Петрович Гуральський
Народження 12 вересня 1971(1971-09-12) (46 років)
Зріст 173 см
Вага 70 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР РСШІ (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1987 СРСР «Поділля» (Хм) 1 (0)
1989 СРСР «Поділля» (Хм) 19 (2)
1990—1991 СРСР «Динамо» (М) 0 (0)
1990—1991  СРСР «Динамо-2» (М) 47 (2)
1992 Україна «Темп» (Ш) 15 (0)
1992—1994 Україна «Металург» (З) 55 (7)
1994—1995 Україна «Торпедо» (З) 26 (1)
1995—1997 Україна «Миколаїв» 62 (8)
1998 Росія «Іртиш» (Ом) 5 (0)
1998 Україна «Металург» (Д) 1 (0)
1999—2000 Казахстан «Достик» 40 (4)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1987 СРСР СРСР (U-16) 15 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олександр Петрович Гуральський (нар. 12 вересня 1971) — радянський та український футболіст, півзахисник.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець київського спортінтернату. У дорослому футболі дебютував у 16 років, граючи в другій лізі чемпіонату СРСР за «Поділля». У період з 1990 по 1991 роки виступав у другій команді московського «Динамо».

Після розвалу СРСР повернувся в Україну. Продовжив кар'єру в «Темпі». Перший матч у вищій лізі 6 березня 1992 року «Евіс» - «Темп», 1:0.

Після шепетівської команди, грав у вищій лізі за «Металург» (Запоріжжя), «Торпедо» (Запоріжжя) та СК «Миколаїв».

У 1998 році грав у Росії за «Іртиш» (Омськ), з 1999 по 2000 рік — у Казахстані за «Синтез», двічі змінював за цей час назву. У 2005 році перебував у складі клубу «Болат-МСК»[1][2].

У 2008 році в складі миколаївського «Бастіону» став володарем Суперкубка України серед ветеранів (після 35 років)[3].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У 1987 році грав за юнацьку збірну СРСР (U-16).

У 1988 році в Москві, в складі збірної Української РСР (юн. 1971-1973 р. н.) ставав переможцем турніру «Кубок Надії»[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]