Гюльчічек-хатун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гюльчічек-хатун

Осман.

گلچیچک خاتون
Palace woman.jpg
Ім'я при народженні Марія
Народилася 1355(1355)
Померла 1389(1389)
Османська імперія
Поховання Бурса
Громадянство
(підданство)
Османська імперія
Національність Грекиня
Діяльність знать
Титул хатун
Посада Валіде
У шлюбі з Мурад I
Діти Баязід I Блискавичний

Гюльчіче́к-хату́н (Османською: گلچیچک خاتون ; грецькою: Γκιουλτσιτσέκ Χατούν , Gülçiçek ="троянда квітка")— наложниця, згодом перша дружина турецького султана Мурада I, матір  Яхші Бея та  Баязіда I Блискавичного, який в подальшому став наступним султаном Османської імперії.

Біографія[ред. | ред. код]

Точна дата народження Гюльчічек-хатун, тоді Марії, невідома, але є припущення стосовно 1335 року[1]. За походженням грекиня. Мала привабливу зовнішністю. Була невисокою, зі світлою шкірою, довгим русявим волоссям і милим обличчям. За характером Гюльчічек була спокійною, стриманою, дуже ніжною та доброю жінкою.

Мурад I Богоподібний, чоловік Гюльчічек-хатун

За загальною традицією османської історія, Гюльчічек спочатку була дружиною Аклана Бея[2], одного з князів Анатолійського мусульманського князівства Карасидів. Потім її захопили в полон, коли Орхан І завоював князівство (близько 1344 р.) і розмістили в Османському палаці. Так Марія стала наложницею майбутнього правителя Мурада І. Згодом султан захотів одружитися на ній. Марія виконала всі вимоги до шлюбу і прийняла іслам. Дівчина змінила своє ім'я, дане батьками при народженні на те, що дав їй Мурад І.Відтоді її звали Гюльчічек, що означає «квітка троянди», свіжа як троянда і асоціює власницю імені з молодістю і свіжістю. Незабарам, а саме у 1359 році Гульчічек та Мурад І побралися[3].

Найбільшим бажанням новоспеченої дружини, було бажання подарувати чоловіку сина, спадкоємця престолу. Довго чекати не довелося. Уже наступного року після весілля Гюльчічек народила Мураду І сина, якого назвали Баязід[4]. Саме він стане наступним другим султаном Османської імперії відомим під ім'ям Баязід І Блискавичний Народивши сина Гюльчічек отримала титул «хатун»[5]. Вона постійно проводила час з дитиною, намагалася його навчати всьому, що знала сама. Але все ж їй не судилося побачити сина в якості султана. Загалом, Гюльчічек-хатун приділяла більшу частину свого повсякденного життя головним чином догляду за султаном, дітьми, до палацових робіт, молитов і милосердя.

Смерть і поховання[ред. | ред. код]

Померла перша дружина першого султана Османської імперії у віці 34 років за невідомих причин і обставин в місті Бурса[6], так і не дочекавшись сходження свого сина Баязіда І Блискавичного на престол. Того ж, 1389 року помер і сам Мурад. Похована Гюльчічек в мовзолеї. Він був побудований наприкінці століття. Гробниця хатун є частиною багатого комплексу, що складається з імаре, лож і деяких будинків[7]. Мовзолей експонує типову кладку раннього османського періоду, що складається з трьох рядів цегли та ряду обрізаних каменів. Кути фасадів збудовані обрізним каменем, з кожного боку — два вікна. Вікна на передньому і задньому фасадах покриті цегляно-камінними загостреними арками. У бічних фасадів було зроблено інше застосування, дві арки в тій же формі і виконанні були розміщені у верхній і нижній частинах з їхніми інтер'єрами. У фронтонах вікон будівлі зустрічається типова декоративна решітка в османському стилі на початку османського періоду. У вікнах двох бічних стінок останнього зібрання було отримано більш геометричний в'язальний малюнок, укладений між гексагональними каменями. Єдиний орнаментальний елемент на цегляно-кам'яних фасадах — це розетка, розміщена між двома вікнами з лівого боку. Мотив, який складається з двох плоских цеглин і одна з них, розташована радіально, має просту форму. Мовзолей, як і в інших османських будівлях XIV століття, немає ніяких прикрас. Будівля кілька разів руйнувалася під дією природних факторів і потім відновлювалася різними майстрами. Останній раз мавзолей був відремонтований в 1958 році. Нині він потребує технічного обслуговування і нового ремонту. Мавзолей є одним з найбільш старих поховань султанської сім'ї в Бурсі[8].

Благочинність[ред. | ред. код]

Цетральний купол тюрбе в Бурсі

Гюльчічек-хатун активно займалася благочинністю. За її власні кошти і за власною ініціативою Гюльчічек відкрила релігійний благодійний фонд, побудувала мечеть, суфійську обитель, кілька будинків, що належали мечеті, і тюрбе в Бурсі. З усіх будівель тільки тюрбе носило ім'я Гюльчічек[9].За своє коротке життя Гюльчічек-хатун зробила великий внесок у розвиток культури, зокрема архітектури на початку становлення Османської імперії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sakaoğlu, 2015, s. 62
  2. Alderson, 1956, p. 83.
  3. Lowry, 2012, p. 153.
  4. Peirce, 1993, p. 52.
  5. Alderson, 1956, p. 83 (прим.).
  6. Sakaoğlu, 2015, s. 63.
  7. Ertuğrul, 1996, s. 236.
  8. Sakaoğlu, 2015, s. 62—63.
  9. Ertuğrul, 1996, s. 236—237.

Література[ред. | ред. код]

  1. Alderson, Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxf.: Clarendon Press, 1956.
  2. Ertuğrul, Selda. Gülçiçek Hatun Türbesi // Islam Ansiklopedisi. — İslâm Araştırmaları Merkezi, 1996. — Vol. 14. — P. 236—237.
  3. Lowry, Heath W. The Nature of the Early Ottoman State. — SUNY Press, 2012. — 197 p. — ISBN 0791487261, 9780791487266.
  4. Peirce, Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxford: Oxford University Press, 1993. — 374 p. — ISBN 0195086775, 9780195086775.
  5. Sakaoğlu, Necdet. Bu mülkün kadın sultanları. — ALFA/Tarih, 2015. — С. 62—63. — ISBN 978-605-171-079-2.
  6. Goodwin, Jason (1998) Lords of the Horizons. London: Chatto & Windus
  7. Harris, Jonathan (2010) The End of Byzantium. New Haven and London: Yale University Press ISBN 978-0-300-11786-8
  8. Imber, Colin (2002) The Ottoman Empire. London: Palgrave/Macmillan ISBN 0 333 613872
  9. Peirce, Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxford: Oxford University Press, 1993. — ISBN 0195086775, 9780195086775. (англ.)
  10. Zachariadou E.A. The Emirate of Karasi and that of the Ottomans: Two Rival States // The Ottoman Emirate (1300–1389). Halcyon Days in Crete I: A Symposium Held in Rethymnon, 11–13 January 1991 / Zachariadou E.. — Crete University Press, 1994. — С. 225—236. — ISSN960-7309-58-8. (англ.)
  11. Zachariadou E.. Orkhan / Encyclopaedia of Islam, Second Edition. — Leiden: BRILL, 1995. — Vol. VIII. — С. 175—177. — (E.J. Brill's first encyclopaedia of Islam, 1913–1936). —ISBN 978-0-691-01078-6.