Гійом Ландре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гійом Ландре
Guillaume Landré.jpg
Народився 24 лютого 1905(1905-02-24)[1]
Гаага
Помер 6 листопада 1968(1968-11-06)[1] (63 роки)
Амстердам
Поховання Zorgvlied[d]
Громадянство/підданство Королівство Нідерландів
Діяльність композитор

Гійом Ландре (нід. Guillaume Landré; 24 лютого 1905, Гаага6 листопада 1968, Амстердам) — нідерландський композитор і музичний критик.

Вчився у батька, композитора Віллема Ландре (1874—1948), брав уроки композиції у А. Загвейна у Роттердамі і у Віллема Пейпера в Утрехті. У 192941 роках працював музичним критиком газети «De Telegraaf». У 194756 роках — генеральний секретар державної Ради у справах мистецтв, у 195255 роках — художній керівник оркестру «Консертгебау»; очолював Спілку нідерландських композиторів. У 1957 році відійшов від музично-громадської діяльності, присвятивши себе виключно творчості.

Музика Ландре носить романтичний характер; колористичні прийоми свідчать також про вплив імпресіонізму. Індивідуальні риси стилю проявилися у сюїті для струнного оркестру і фортепіано (1936), що характеризується ширшою, насиченою мелодикою. В інших творах тяжіє до політональності, застосовує також соноризм; незважаючи на поліфонічну структуру і окремі складні контрапунктичні комбінації, інструментальні твори Ландре відрізняються прозорістю фактури. Найзначніші — 3-я симфонія (1951), оркестрова п'єса «Калейдоскоп» (1956) і Реквієм.

Твори:

  • опери — Щука (De snoek, Амстердам, 1934), Шан Левек (1965);
  • для оркестру — симфонії (1932, 1942, 1951, 4-а, конц., 1955), Камерна (1952), Священна симфонія пам'яті батька (Sinfonia sacra in memoriam Patris, 1953), 4 п'єси (1937), 4 симфонії руху (Quatre mouvements symphoniques, 1949), симфонічні зміни (Permutazioni sinfonice, 1957), Анаграми (1965);
  • для інструменту з оркестром — симфонієта для скрипки (1941), сюїта для струнного оркестру і фортепіано, концерти з оркестром — для віолончелі (1940), флейти (1948), кларнета (1959);
  • камерно-інструментальні ансамблі — фортепіанне тріо (1929), 3 струнні квартети (1927, 1943, 1949), квінтет для духових (1930);
  • для голосу з оркестром — Пам'яті загиблих за Батьківщину (Piae memoriae pro patria mortuorum, для хору, оркестру та труби соло, 1943), гімн Привітання мучеників (Groet der Martelaren, для баритона і оркестру, присвячення пам'яті жертв 2-ої світової війни, 1944);
  • хори a cappella, пісні.

Література[ред.ред. код]

  • Monnikendam M., Nederlandse componisten van heden en verleden, Amst., (1968).
  • Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.