Гімн Європи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гімн Європи
Гімн Європи[1][2]
Країна Європейська Унія Європа
Мелодія Людвіг ван Бетховен, 1824
Затверджений 1972 і 1985
Музичний приклад

Commons-logo.svg Гімн Європи[1][2] у Вікісховищі

Гімн Євро́пи (European Anthem) — «Ода до радості» — гімн Європейського союзу та Ради Європи, що вважається одним із символів Європи. Музика гімну являє собою тему фіналу Дев'ятої симфонії Людвіга ван Бетховена, що подано в інструментальному викладенні в тональності сі-бемоль мажор. В оригінальній версії Л. ван Бетховена ця тема звучить у тональності ля-мажор. Музику Бетховен створив на вірші "Оди до радості" Фрідріха Шиллера, які було написано майже на сорок років раніше. Хоча музику написано на конкретні вірші, Рада Європи затвердила гімн без слів, аби не підносити якоїсь із європейських мов над іншими, бо це б суперечило ідеї єдності та рівнозначності народів Європи.

Історія[ред. | ред. код]

Офіційно Гімн Європи ухвалила 1972 року Ради Європи (вона також розробила Європейський прапор). Інструментування здійснив видатний диригент Герберт фон Караян, зробивши три версії — для фортепіано соло, духового оркестру і симфонічного оркестру. Цей гімн виражає ідеали свободи, миру та солідарності, які обстоює Об'єднана Європа.

У 1985 році «Оду до радості» схвалили Рада ЄС, а також глави держав і урядів як офіційний Гімн Європейського Союзу. Вона не покликана замінити національні гімни держав-членів Євросоюзу, але покликана символізувати спільність цінностей, які ці держави розділяють, їхню єдність у різноманітті.

2004 року Петер Роланд, професор Академії Європи (Відень), запропонував власний альтернативний латинський текст Гімну Європи (на музику Бетговена), передавши його тогочасному голові Єврокомісії Романо Проді. Попри те, що ці слова, як і жодні інші, не було затверджено як офіційні, вони набули популярності й час від часу виконуються різними колективами Європи.

Слова[ред. | ред. код]

Текст Гімну Європи Петера Роланда:

Est Europa nunc unita
Et unita maneat,
Una in diversitate
Pacem mundi augeat.
Semper regnant in Europa
Fides et iustitia
Et libertas populorum
In majore patria.
Cives, floreat Europa,
Opus magnum vocat vos.
Stellae signa sunt in caelo
Aureae, quae iungant nos.

Гімн Європи «Ода до радості»[3]

(переклад українською мовою: Михайло Роль, лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Миколи Сингаївського)

Радість світла, іскра Божа

Осява дорогу нам.

Відтепер усі ми можем

Увійти в Едемський храм.

Нас єднає Духу сила,

Омофором з висоти.

Де вона розправить крила,

Там всі люди – це брати.

Обіймітеся, мільйони!

Хай увесь радіє світ!

Хай хранить в святому лоні,

Любить Бог наш славний рід.

Всі, хто відданий родині,

Хто для друга - справжній друг,

Під шатром зоряно-синім

Увілліться в братній круг!

Всім, хто має честь і волю,

Щирий поклик до добра,

Йде на герць за кращу долю,

Спільно діяти пора!

Українська версія в перекладі Василя Білоцерківського:

Вже Європа об'єдналась
І у єдності живе,
В розмаїтті згуртувалась
І до миру світ зове.
Хай завжди в Європі будуть
Віра й справедливість лиш,
Хай свобода всьому люду
Сяє тут найяскравіш!
Громадяни, розквітає
Хай Європа повсякчас!
В небі райдуга єднає
Золотом зірок всіх нас.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The European Anthem. coe.int. 
  2. Europa – The EU at a glance – The European Anthem. europa.eu. Архів оригіналу за 15 August 2010. Процитовано 2010-08-29. 
  3. Хор ім. Г. Верьовки - "Гімн Євросоюзу" (uk-UA). Процитовано 2021-06-20. 

Посилання[ред. | ред. код]