Гіпертермія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гіпертермія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 T67.3- T67.5
DiseasesDB 5690

Гіпертермі́я (грец. ὑπερ — над-, надмірно грец. θέρμη — тепло) — стан, при якому температура людини вища за 37,2°С при вимірюванні ртутним термометром у пахвинній ділянці протягом 10 хвилин. Вона виникає, коли утворене в організмі тепло не встигає виходити за його межі, що призводить до перегрівання тіла. Це відбувається у випадках, коли температура зовнішнього середовища тривалий час перевищує 37,2°С. За цих умов організм максимально мобілізує механізми тепловіддачі; у людини це, головним чином, випаровування поту і меншою мірою посилення вентиляції легень. Одночасно розширюються кровоносні судини шкіри, тобто виникає гіперемія.

Див. також[ред.ред. код]


симптом Це незавершена стаття про симптом хвороби.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.