Гіпотеза вроджених мовних структур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гіпотеза вроджених мовних структур — гіпотеза Ноама Хомського, суть якої зводиться до того, що мовні структури не набуваються через досвід, а народжуються разом із людиною й існують у кожного індивіда в потенції.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Концепція Хомського за своєю суттю є психологічною. Проблеми мови він пов’язував з проблемами людського знання і водночас вважав, що через вивчення мови можна глибше пізнати людську природу. У зв’язку з цим він згадував положення Декарта про вродженість мисленнєвих структур, у тому числі мовної компетенції.

Вроджені структури — це поняття, які не набуваються через досвід, навчання, а народжуються разом із людиною й існують у кожного індивіда в потенції. їх можна також розуміти як вроджену здатність до засвоєння мови. Про вродженість мовних структур, як зауважував вчений, свідчить той факт, що володіння мовою в основному не залежить від розумових здібностей людини. Варто взяти до уваги й те, що всі нормальні люди оволодівають мовою, а людиноподібна мавпа на це не здатна, хоч є розумною з інших поглядів.

Положення про вроджені структури викликало бурхливі дискусії в науці. Більшість учених, які взяли участь в обговоренні цього положення, не сприйняли його. Хомський вважав, що дослідження мови відкриває перспективу для вивчення розумових процесів людини, тому повинно посідати центральне місце в загальній психології. Учений відносив мовознавство до психології й теорії пізнання (це положення широко використовує сучасна когнітивна лінгвістика). Завданням психології є виявлення вродженої системи, яка визначає суть мови. Психологічне спрямування концепції Хомського стало приводом для звинувачення його в поверненні лінгвістики в лоно психології, внаслідок чого лінгвістика почала втрачати свою самостійність, за яку боролись багато поколінь мовознавців.

Література[ред.ред. код]

  • Литвинов В. П. Мышление Ноама Хомского: Курс лекций / Международная академия бизнеса и банковского дела. — Тольятти, 1999.
  • Гурьянова Н. В. Понятие языка, знания языка и овладения этим знанием в концепции языка и мышления Н. Хомского // Учён. зап. Ульянов. гос. ун-та. — (Серия: Образование). — Ульяновск, 1999. — Вып. 2. — С. 182—191.
  • Капишин А. Е. «Генеративная лингвистика» Н. Хомского // Иностранный язык в школе. — 2002. — № 2. — С. 81—86.