Дайкон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дайкон

Дайкон (Raphanus sativus L. convar. acanthiformis (Morel)[1] яп. 大根, або японська редька, кит. 白蘿蔔, або китайська редька) — солодка японська редька. В перекладі з японської — «великий корінь».

Поширення[ред.ред. код]

Дайкон відносять до родини капустяних. Можливою батьківщиною дайкона називають Китай, де росте лоба (азійська редька). Шляхом селекції в Японії і отримали дайкон з лоби. І редьку, і редис в Західній Європі відносять до допоміжних, не головних овочів. В Японії, де століттями гостро стояли питання перенаселення і отримання харчів, дайкон віднесено до головних овочів. Адже там виведені сорти велетенського дайкона, вага яких перевищує 500 грамів. Є сорти з вагою 1 кг і більше.

Біологічна характеристика[ред.ред. код]

Дайкон у цвітінні

Біологічні характеристики дайкона збігаються з характеристиками редьки і редису. Період вегетації досягає 60 — 80 днів. Довжина стиглих коренів досягає 30-80 см в залежності від сорту. 100 грамів дайкону містять двадцять одну (21) кілокалорію.

Хімічний склад[ред.ред. код]

На відміну від редьки дайкон не має вмісту гірчичних олійних речовин, тому має більш приємний смак і часто не потребує дотаткової термічної обробки. В дайконі знайдені вітамін С і ферментні речовини, що сприяють перетравленню продуктів з вмістом крохмалю.

Врожайність[ред.ред. код]

Агрікультура має високу врожайність — десять (10) кілограмів на 1 метр квадратний. Коливання в залежності від сорту.

Добрива[ред.ред. код]

Дайкон добре відгукується на добрива. Перед сівбою вносять одну цеберку гною на 1 метр квадратний.

Ґрунт[ред.ред. код]

Для дайкону бажані легкі ґрунти. Перед сівбою ґрунти глибоко обробляють бороною і вносять пісок. Корінь в період вегетації росте вглиб і догори, піднімаючись над поверхнею землі як турнепси. Бажані поливи, прополка і додаткове боронування рядків.

Сівба[ред.ред. код]

Стиглий дайкон.

Висівання — в червні. Насіння перед сівбою замочують в теплій воді. Воду бажано міняти при охолодженні і висівати тільки насіння-проростки. Внесок в ґрунт — 20 -25 см одне від одного. Має поширення наклеювання насіння на туалетний папір навесні через проміжок 20 -25 см, замочування і висівання в папері. Глибина внесення насіння як у редиса. Збори врожаю через 50-70-80 днів або раніше в залежності від визрівання і сорту.

Вирощування в Україні[ред.ред. код]

Дайкони цілком гідні для вирощування в Україні, особливо в її північних районах через короткий строк вегетації.

Поширені сорти[ред.ред. код]

  • «Аокубі» — поширений японський сорт
  • «Сакурадзима» — серцевина рожева
  • «Японський білий довгий»
  • «Клик слона»
  • «Великий бик»
  • «Дракон»
  • «Імператор»
  • «Токінасі»
  • «Міновасе»
  • «Термінатор»
  • «Цезар» тощо.

Шкідники[ред.ред. код]

Головні шкідники — хрестноквіткові блошки (Phyllotreta cruciferae).

Використання[ред.ред. код]

Реальні розміри

Дайкон, який вирощують на значних площах, входить до майже щоденного раціону японців. Має поширення в Китаї, країнах Східної і Центральної Азії (Узбекистан) і в Америці. Прихильники дайкона вирощують по десять — п'ятнадцять різних сортів. Влітку навіть молоде і ніжне листя додають до салатів.

Дайкон використовують для салатів, як гарнір до м'ясних і рибних страв, до страв з грибами. Коріння смажать, маринують, солять, використовують свіжими. Зберігають взимку в темних прохолодних приміщеннях у вологому піску як моркву.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. [1] Охорона прав на сорти рослин: Бюлетень / Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, Український інститут експертизи сортів рослин. — 2015. — Вип. 2 ч. 1. — 100 с.

Джерела[ред.ред. код]

  • Vincent E. Rubatzky, Mas Yamaguchi: World Vegetables: principles, production and nutritive values. 2. Auflage. Aspen Publishers, Gaithersburg 1999, ISBN 0-8342-1687-6
  • «Приусадебное хозяйство», февраль, 1992
  • «Наука и религия», июнь, 1980

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дайкон