Даудов Марат Магомедович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Марат Даудов
Особисті дані
Повне ім'я Марат Магомедович Даудов
Народження 3 серпня 1989(1989-08-03) (34 роки)
  Луганськ, УРСР
Зріст 175 см
Вага 71 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
2002—2006 Україна СДЮШОР «Україна» (Луганськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006—2008 Україна «Зоря» (Л) 0 (0)
2007 → Україна «Сталь» (А) 15 (1)
2008—2011 Україна «Геліос» 107 (14)
2012 Україна «Нафтовик-Укрнафта» 30 (4)
2013 Україна «Суми» 25 (5)
2014 Україна «Полтава» 8 (0)
2014 Вірменія «Гандзасар» 14 (2)
2015 Україна «Гірник-спорт» 16 (3)
2015—2016 Україна «Гірник» 1 (1)
2016 Вірменія «Алашкерт» 0 (0)
2016 Вірменія «Арарат» (Є) 10 (0)
2017—2018 Україна «Авангард» (К) 42 (4)
2018 Україна «Верес» 0 (0)
2019—2021 Україна «Полісся» 31 (3)
2021 Україна «Краматорськ» 12 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 20 січня 2022.

Марат Магомедович Даудов (нар. 3 серпня 1989, Луганськ[1], УРСР) — український футболіст, півзахисник «Краматорська».

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець луганського футболу. Після завершення навчання грав у дублі «Зорі». У 2007 році половину сезону провів в оренді в алчевській «Сталі». Серед «сталеварів» Даудов був основним гравцем команди, заповнюючи вакансію юнака 1989 року народження, який за регламентом змагань повинен був бути присутнім на поле в кожній з команд першої ліги. Всього в алчевському клубі 18-річний футболіст провів 15 матчів, відзначився 1 голом[2]. У 2008 році луганський тренер «Геліоса» Юрій Погребняк запросив молодого футболіста у свою команду[3]. У «Геліосі» зі згодом став одним з ключових гравців, в сезоні 2009/10 років разом з Юрієм Фоменко був найкращим бомбардиром команди[4]. У тому сезоні 20-річний футболіст забив 7 м'ячів і віддав 5-7 результативних передач[5].

У лютому 2012 року Даудов підписав контракт з клубом «Нафтовик-Укрнафта». За час, проведений в охтирському клубі, непогано проявив себе на лівому фланзі півзахисту. За рік зіграв 31 матч, забив 4 м'ячі та віддав 2 результативні передачі. У грудні того ж року після закінчення терміну контракту він покинув клуб в статусі вільного агента. Після цього проходив перегляд у «Севастополі»[6]. Уклав контракт з першоліговим ФК «Суми». Через пів року був запрошений в запорізький «Металург», який тренував Сергій Пучков[7]. За підсумками проведеного з командою турецького збору була досягнута принципова домовленість про підписання повноцінного контракту[8], але футболіст в Запоріжжі не залишився[7].

Взимку 2014 року проходив перегляд у солігорському «Шахтарі», але не справив належного враження на тренерський штаб білоруської команди і покинув розташування гірників[9]. Продовжив кар'єру в ФК «Полтава»[10].

Влітку 2014 року Даудов уклав контракт з клубом вірменської Прем'єр-ліги «Гандзасар», який на той час тренував Сергій Пучков. У першій половині чемпіонату Вірменії футболіст провів 14 матчів (з 15 командних), відзначившись у них двома голами та 6-ма результативними передачами[11]. У «Гандзасарі» грав на позиції як лівого півзахисника, так і правого півзахисника[12]. Під час зимової перерви в чемпіонаті тренер Пучков покинув вірменський клуб. Вслід за ним з команди пішли й українські легіонери Олексій Пінчук, Борис Орловський, Антон Монахов та Артем Прошенко[13]. Марат Даудов і ще один українець Василь Палагнюк залишилися в команді[14].

На початку 2015 року перейшов у «Гірник-спорт». 25 листопада того ж року було оголошено про припинення співпраці між гравцем і клубом «Гірник-спорт»[15]. Після відходу з «Гірника-спорту», Марат продовжив кар'єру в клубі «Гірник» (Кривий Ріг), зігравши за них один матч, в якому він відзначився голом і гольовою передачею, що допомогло його команді в підсумку перемогти свій колишній клуб з рахунком 3:1, Марат був замінений на 35 хвилині через травму привідного м'яза. На жаль, в іграх, що залишилися, він участі взяти не зміг.

У червні 2016 року Марат підписав річний контракт з чемпіоном Вірменії ФК «Алашкерт», куди перебрався зі ще двома українцями, Антоном Савіним і Дмитром Ховбошею[16]. За новий клуб Даудов не зіграв жодного матчу ні в чемпіонаті, ні в єврокубках через організаційні питання, і вже в серпні того ж року підписав контракт з історичним грандом вірменського футболу — Араратом, який йшов на останньому, 6-му місці у вірменській вищій лізі[17].

20 вересня 2018 року став гравцем рівненського «Вереса», підписавши контракт строком на один рік[18].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Брат Марата, Даудов Руслан Рамазанович, також займався футболом на професійному рівні[19].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Досьє (рос.). One Football Agency. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 11 червня 2017.
  2. ↑ Марат Даудов повернувся ... (рос.). www.fczarya.com. 27 січня 2008. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 11 червня 2017.
  3. ↑ Юрію Погребняку — 50 (рос.). Ракурс. 24 червня 2009. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 11 червня 2017.
  4. ↑ За «Зорею» стежу постійно. - Екс-півзахисник «чорно-білих» Марат Даудов (рос.). Павло Козирєв, cxid.info. 7 лютого 2010. Архів оригіналу за 18 червня 2016. Процитовано 11 червня 2017.
  5. ↑ Марат Даудов: «Зараз перебуваю в Луганську» (рос.). ФК «Геліос». 21 червня 2010. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 11 червня 2017.
  6. ↑ Марат Даудов може стати гравцем «Севастополя» (рос.). footboom.com. 9 січня 2013. Архів оригіналу за 24-09-2015. Процитовано 11-06-2017.
  7. ↑ а б Марат Даудов: «Радий поверненню в рідний клуб» (рос.). fc.sumy.ua. 30 серпня 2013. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 11 червня 2017.
  8. ↑ У запорізького «Металурга» семеро новачків (рос.). Анатолій Волков, Football.ua. 8 липня 2013. Архів оригіналу за 25 травня 2017. Процитовано 11 червня 2017.
  9. ↑ Новини клубу (рос.). Прес-служба ФК «Шахтар» Солігорськ. 17 лютого 2014. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 11 червня 2017.
  10. ↑ Марат Даудов - на перегляді в ФК «Полтава» (рос.). footboom.com. 9 березня 2014. Архів оригіналу за 09-08-2016. Процитовано 11-06-2017.
  11. ↑ Марат Даудов: «Швидше за все, залишуся у Вірменії» (рос.). Віктор Хмедьницький, Sport.ua. 2 січня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 червня 2017.
  12. ↑ Біля вірменської «гори скарбів» (рос.). Артур Валерко, Football.ua. 23 грудня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 червня 2017.
  13. ↑ Пучков і четверо українських футболістів покинули «Гандзасар» (рос.). UA-Футбол. 15 грудня 2014. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 11 червня 2017.
  14. ↑ Марат Даудов: «президент «Гандзасара» захотів, щоб я залишився» (рос.). Мирослав Миланич, MatchDay. 15 січня 2015. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 11 червня 2017.
  15. ↑ «Гірник-Спорт»: мінус вісім і декілька в розумі (рос.). Офіційний сайт ФК «Гірник-спорт». 25 листопада 2015. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 11 червня 2017.
  16. ↑ Алашкерт підписав Даудова, Ховбошу й Савіна. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 11 червня 2017.
  17. ↑ Даудов змінив клуб, але залишається в Вірменії. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 11 червня 2017.
  18. ↑ Марат Даудов — гравець «Вереса»!. Інформаційна служба НК «Верес» (Рівне). 20 вересня 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
  19. ↑ Марат Даудов: «Боремося за місце в Лізі чемпіонів» (рос.). Віктор Хохлюк, football24.ua. 29 жовтня 2014. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 11 червня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Даудов_Марат_Магомедович&oldid=40440576