Дедукція (мислення)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Деду́кція — рух знання від загальнішого до менш загального, приватного; виведення наслідку із засновків. Тісно пов'язана з індукцією.
Логіка розглядає дедукцію як вид висновку. Психологія вивчає розвиток і порушення дедуктивних міркувань. Рух знання від більш до менш загального аналізується в його обумовленості всіма психічними процесами, будовою розумової діяльності в цілому.
Приклад емпіричних досліджень дедуктивних міркувань — аналіз довіри до посилок і висновків з них.
Література[ред. | ред. код]
- Дедукція // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
