Дезадаптивна мрійливість
Дезадаптивна мрійливість (англ. maladaptive daydreaming) або нав'язливі мрії (англ. excessive daydreaming) — психологічна концепція, вперше запропонована Елі Сомером[en][1] для опису постійної інтенсивної розумової активності, головним чином спрямованої на фантазування та продумування різноманітних сюжетів і світів. Постійні мрії витісняють у людині звичайне життя і заважають нормальному міжособистісному та професійному функціонуванню індивідуума.
Симптоматика[ред. | ред. код]
На цей момент, існує безліч симптомів, за якими можна розпізнати людину з дезадаптивною мрійливістю, але водночас не кожен з цих симптомів може бути безпосередньо пов'язаний з нав'язливими мріями.
Як правило, мрії у людей із цим розладом з'являються під впливом «тригерів», якими можуть бути фрази з розмови, вражаючі речі, гучні звуки або фізичні відчуття, що нагадують про пережиті негативні емоції. Люди з дезадаптивною мрійливістю часто мають проблеми з виконанням повсякденних дій і навіть зі сном, вони відчувають такі бажання, але натомість продовжують мріяти. Дуже часто під час мрій люди з цим розладом бурмочуть собі під ніс, розмовляють, просто ворушать губами, промовляючи таким чином промови своїх персонажів і свої фрази у фантазіях, зображують емоції тих самих персонажів, роблять дії, що повторюються (наприклад, ходять з боку в бік).[2]
Людина з дезадаптивною мрійливістю може годинами просто мріяти. Їхні фантазії надзвичайно дуже продумані, аж до найдрібніших деталей, дуже часто можна порівняти з повноцінним романом або фільмом. У багатьох людей з дезадаптивною мрійливістю, в голові може бути більше однієї фантазії, і кожна з яких має свій сюжет, персонажей, обставини, тощо. Людина з цим розладом може відчувати емоційну прихильність до своїх персонажів, нехай і знаючи, що вони нереальні. Іноді сюжети досить драматичні.[3]
Діагностика[ред. | ред. код]
Так звана «Шкала нав'язливих мрій» (англ. «The Maladaptive Daydreaming Scale», MDS) складається з 14 пунктів, що дозволяють виявити людей з надсхильністю до роздумів та мрій. [4] Остаточний діагноз щодо психічного стану ставиться лише терапевтом під час спілкування з пацієнтом. [5] [6] Втім, жодного підтвердженого алгоритму діагностики нав'язливих мрій поки що не розроблено.
Див. також[ред. | ред. код]
| У Вікіпедії є проєкти: | |
|
| |
|
«Психологія» |
|
«Медицина» |
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Somer, Eli (2002-09). Maladaptive Daydreaming: A Qualitative Inquiry. Journal of Contemporary Psychotherapy. Journal of Contemporary Psychotherapy. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 18 травня 2017.
- ↑ Maladaptive Daydreaming — What Is It? (PDF). Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 16 березня 2017.
- ↑ http://www.medicaldaily.com/maladaptive-daydreaming-what-it-247629 [Архівовано 2017-12-29 у Wayback Machine.] «Maladaptive Daydreaming- What Is It?» -Medical Daily
- ↑ Somer, Eli. Maladaptive Daydreaming: Development and validation of the Maladaptive Daydreaming Scale (MDS). Elsevier. Elsevier. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 26 лютого 2016.
- ↑ Steiner, J. I. A comparison of the structured clinical interview for DSM-III-R and clinical diagnoses // Journal of Nervous and Mental Disease[en] : journal. — Lippincott Williams & Wilkins[en]. — Vol. 183. — P. 365—369. — PMID 7798084 .
- ↑ Shear, M. K. Diagnosis of nonpsychotic patients in community clinics // American Journal of Psychiatry[en] : journal. — 2000. — Vol. 157 (4). — P. 581—587. — DOI:. — PMID 10739417 .