Денисенко-Єременко Леся Григорівна
| Денисенко-Єременко Леся Григорівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 15 квітня 1953 (71 рік) Васильків, Київська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Навчання | Київський політехнічний інститут (1976) | |||
| Діяльність | керамістка | |||
| Член | Спілка майстрів народного мистецтва України | |||
| Батько | Денисенко Григорій Павлович | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
Леся Григорівна Денисе́нко-Єре́менко (нар. 15 квітня 1953, Васильків) — українська майстриня художньої кераміки; член Спілки майстрів народного мистецтва України з 1994 року.
Народилася 15 квітня 1953 року в місті Василькові Київської області (нині Україна). Дочка майстра художньої кераміки Григорія Денисенка, в якого і навчалася мистецтва художньої кераміки. Із золотою медаллю закінчила середню школу у Василькові; 1976 року — Київський політехнічний інститут, здобула фах інженера-електрика[1].
Упродовж 1976—1992 років працювала в Українському науково-дослідному інституті механізації та електрифікації сільського господарства у смт Глевасі Васильківського району Київської області старшим інженером та конструктором другої категорії[1]; у 1993—1994 роках очолювала керамічні майстерні Фастівської школи народної майстерності.
Створює декоративні тарелі, вази, келихи, таці, художній ужитковий посуд, пасківники, керамічні скульптури, глиняні іграшки. Володіє техніками гончарювання, скульптурного ліплення, розпису ангобами, фляндрівки, тонування, декорування стеком. Серед робіт:
- «Лось» (1999);
- «Вбраний» (2000);
- «Півнева наука» (2000);
- «Загадковий погляд» (2000);
- «Коза з прийдешнім» (2000);
- «У святнеділю» (2001);
- «Троє з ложкою» (2001);
- «Лев» (2001);
- «Баранобик» (2001);
- «Ду-ду!» (2001);
- «Сім’я» (2001);
- «Витримаємо!» (2003);
- «Засмучений» (2003);
- «Лев-господар» (2003);
- «Тур-бик» (2004);
- «Лев-сонце» (2004);
- «Козел-парубок» (2004);
- «Півень-трубач» (2004);
- «Стояв старий з молодою, як із ягідкою» (2005);
- «Українська птаха» (2005);
- «Гордий півень» (2005);
- «Барани на місточку» (2005);
- «Ой, дівчата!» (2006);
- «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (2006).
Бере участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1994 року. Персональні виставки вібдулися у Києві у 2007, 2008, 2009 роках, Житомирі у 2008 році[1].
Роботи майстрині зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національномуий музеї Тараса Шевченка, Національному музеї народної архітектури та побуту України, в приватних колекціях[1].
- Київська обласна премія в галузі народного мистецтва імені Петра Верни (розпорядження № 817 від 30 листопада 2005)[2];
- Заслужений майстер народної творчості України (з 30 квітня 2009 року)[3].
- ↑ а б в г Леся Денисенко-Єременко / Рукотвори.
- ↑ «Про присудження у 2005 році Київської обласної премії в галузі народного мистецтва імені Петра Верни Денисенко-Єременко Л. Г.» / Київська обласна військова адміністрація.
- ↑ Указ Президента України від 30 квітня 2009 року № 283/2009 «Про нагородження працівників культури і мистецтв Київської області»
- А. О. Шевчук. Денисенко-Єременко Леся Григорівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
|
- Народились 15 квітня
- Народились 1953
- Уродженці Василькова
- Випускники КПІ
- Члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України
- Заслужені майстри народної творчості України
- Українські художники-керамісти
- Українські художниці
- Художники Київської області
- Лауреати Київської обласної премії в галузі народного мистецтва імені Петра Верни