Денисов Михайло Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Денисов Михайло Федорович
Народився15 (28) лютого 1902
Грузино (Новгородська область), Novgorod Countyd, Новгородська губернія, Російська імперія
Помер22 червня 1973(1973-06-22) (71 рік)
Москва, СРСР
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Alma materВійськова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого
ЗакладВійськова академія РХБЗ та інженерних військ
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Японією»

Михайло Федорович Денисов (нар. 28 лютого 1902(19020228), село Грузіно Новгородського повіту Новгородської губернії, тепер Чудовського району Новгородської області, Російська Федерація — 22 червня 1973, місто Москва) — радянський державний діяч, народний комісар хімічної промисловості СРСР. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1939—1952 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника Волховської порцеляно-фаянсової фабрики Новгородського повіту Новгородської губернії.

З 1920 по 1921 рік служив у Червоній армії.

У 1921—1923 роках — член фабричного комітету фабрики «Красный фарфорист».

У 1923—1926 роках — слухач робітничого факультету при Петроградському (Ленінградському) університеті.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1926—1930 роках — студент Ленінградського хіміко-технологічного інституту.

У 1930—1932 роках — слухач Військово-технічної академії РСЧА в Ленінграді.

У 1932—1938 роках — ад'юнкт, викладач, начальник лабораторії Військової академії хімічного захисту РСЧА.

У 1938 році — начальник групи хімії Комітету оборони при РНК СРСР.

У листопаді 1938 — 24 січня 1939 року — заступник народного комісара важкої промисловості СРСР.

24 січня 1939 — 26 лютого 1942 року — народний комісар хімічної промисловості СРСР. У лютому 1941 року на XVIII-й партійній конференції був попереджений про можливе виведення з кандидатів у члени ЦК ВКП(б) і зняття з роботи.

26 лютого — липень 1942 року — заступник народного комісара хімічної промисловості СРСР.

У 1942—1945 роках — директор заводу № 151 Народного комісаріату хімічної промисловості СРСР в місті Ярославлі Ярославської області.

У 1945—1948 роках — начальник Головного управління гірничо-хімічної промисловості Народного комісаріату (Міністерства) хімічної промисловості СРСР.

У 1948—1952 роках — начальник Головного управління хіміко-фармацевтичної промисловості Міністерства охорони здоров'я СРСР.

У 1952—1956 роках — директор Державного союзного науково-дослідного інституту та експериментального заводу № 93 Міністерства хімічної промисловості СРСР.

З 1956 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 22 червня 1973 року в Москві.

Звання

[ред. | ред. код]
  • інженер-полковник

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]