День починається

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
День починається
Le Jour Se Lève
День починається (постер).jpg
Жанр Драма
Режисер Марсель Карне
Сценарист Жак Превер
Жак Віо
У головних
ролях
Жан Габен
Жаклін Лерон
Арлетті
Кінокомпанія Les Films Vog
Sigma
Тривалість  93 хв.
Мова  французька
Країна  Франція Франція
Рік  1939
IMDb: ID 0031514

«День почина́ється» (фр. «Le Jour Se Lève») — фільм режисера Марселя Карне, знятий 1939 року у Франції. За жанром кримінальна драма. Визнаний одним з основних прикладів творчого напряму французького кіно, який отримав назву поетичний реалізм [1]. 1952 року фільм потрапив у десятку найкращих картин світового кінематографу за версією британського журналу Sight & Sound [2] [3].

Фільм був заборонений до показу у Франції цензурою режиму Віші. після повторного виходу на екрани 1945 року отримав широке визнання [4].

Сюжет[ред.ред. код]

У багатоквартирному будинку відбувається вбивство. З кімнати мансардного поверху виповзає незнайомець і, скотившись на кілька прольотів униз, затихає. На вимогу прибулої поліції відкрити двері, мешканець — Франсуа (Жан Габен), — з прокльонами випускає кілька куль з пістолета через двері. Квартал блокується жандармами. Трохи пізніше з даху протилежного будинку поліцейські обстрілюють кімнату. У темному спотвореному житлі Франсуа згадує попередні події.

Він — простий робітник ливарного заводу, одного разу знайомиться з симпатичною продавчинею квітів (Жаклін Лерон), до якої відразу відчуває симпатію. У них багато спільного: схожі імена (дівчину звуть Франсуаза), обидва сироти та виросли в притулку. Уже через кілька тижнів їх відносини переростають у дуже близькі. Одночасно Франсуа живе разом з досвідченою та досить вульгарною акторкою на ім'я Клара (Арлетті). Її колишній чоловік — Валентин (Жуль Беррі), дресувальник циркових собак, загадковим чином пов'язаний з Франсуазою. Франсуа викликає Валентина на розмову, і той зізнається, що він батько Франсуази. Молода людина не вірить циркачу.

Франсуа освідчується в коханні Франсуазі і в той же день оголошує Кларі про розрив відносин. Та приймає це зовні спокійно. Трохи пізніше в квартиру молодої людини вривається Валентин і, не в силах протистояти Франсуа фізично, намагається принизити його морально. Він, явно милуючись собою, повідомляє, що прийшов убити Франсуа, демонструє пістолет. Валентин то трагічно шкодує про минулу молодість, то з брудною іронією двозначно натякає про минуле Франсуази, яка, звичайно, не його дочка. Напруга в кімнаті досягає піку. Франсуа вихоплює пістолет Валентина і стріляє в нього.

Не ризикуючи увірватися в квартиру через двері, поліція посилає двох жандармів на дах з наказом закидати притулок молодої людини гранатами зі сльозогінним газом. Вони не встигають виконати завдання: Франсуа вистрілив собі в серце.

В ролях[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Робота над фільмом[ред.ред. код]

У фільмі є тільки чотири значущих персонажа, і кожен з них доводить свою роль до досконалості. Як і в попередньому фільмі Карне та Превер «Набережна туманів» (1938), в цій картині знявся Жан Габен, який не тільки став провідним французьким актором того періоду, але й майже знаковою фігурою поетичного реалізму. У тому, що робив Габен в цих фільмах було щось подібне до того, що Джеймс Дін і Марлон Брандо запропонували пізніше в американських фільмах: чуттєвість і пристрасність, що лежало за межами прийнятих театральних прийомів [5].

Культурний вплив[ред.ред. код]

1947 року на основі фільму режисер Анатоль Літвак зняв американську версію фільму в стилі нуар під назвою «Довга ніч» (англ. «The Long Night»). Роль Франсуа виконав Генрі Фонда [6].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]