Деніел Дробо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Деніел Дробо
Народився 1827[1][2]
Помер 2 листопада 1911(1911-11-02)
Країна USA
Діяльність винахідник
CMNS: Деніел Дробо у Вікісховищі

Деніел Дроубо (14 липня 1827 – 2 листопада 1911) стверджував, що винайшов телефон раніше Белла, і радіо раніше Марконі. Його претензії були оскаржені компанією Bell Telephone Company, яка виграла рішення суду в 1888 році. [3]

Дробо прославився тим, що він стверджував, що винайшов телефон, використовуючи чайну чашку як передавач ще в 1867 році, але тоді був надто бідним, щоб запатентувати його. У суді нижчої інстанції його справу добре фінансувала компанія People's Telephone Co., а в суді її блискуче обґрунтував Лізандер Гілл. Але він «продув», розтягнувши в суді «Я не пам’ятаю, як я до цього дійшов. Я експериментував у цьому напрямку. Я теж не пам’ятаю, щоб випадково потрапив до нього. Я не пам’ятаю, щоб хтось говорив зі мною про це». [4] Висновки суду нижчої інстанції були підтверджені Верховним судом у 1888 році. Дробо був противником Марконі . Відразу після успіху Марконі кілька підприємців спробували захопити бездротовий телеграф, використовуючи Дробо та його винаходи. [5] [6]

Дроубо народився 14 липня 1827 року в Еберліс Міллс округу Камберленд, недалеко від Гаррісбурга, штат Пенсільванія . У 1854 році він одружився з Ельсеттою Томпсон. У 1856 році Деніел розпочав спільне підприємство зі своїм орендодавцем Крістіаном Еберлі, і він був зобов'язаний ділитися прибутками. [7] У біографії Дробо, написаної Уорреном Хардером, представлений довгий список патентів Денієла Дробо, наприклад: верстат для з’єднання планок, [8] пневматичні інструменти, [9] гідравлічні циліндри, складні ланч-бокси, [10] монетовіддільники [11] і навіть кажуть, що він винайшов бездротовий телефон, яким можна користуватися на відстані 4 миль. [5][12] Він помер 2 листопада 1911 року у своїй лабораторії під час роботи над бездротовою охоронною сигналізацією . Багато його родичів із графства Йорк, які вижили, відвідали церемонію освячення історичного пам’ятника, розташованого на місці майстерні та будинку винахідника в 1965 році.

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
  2. ↑ NUKAT — 2002.
  3. ↑ DANIEL DRAWBAUGH BEATEN.; It Is Held that He Was N... - View Article - The New York Times (PDF). 30 вересня 1896. Процитовано 6 травня 2008.
  4. ↑ Bell and the early Independents by A. Billings; Telephone Engineer and Management, 15 March 1985 pp87-89
  5. ↑ а б Harder, Warren J. (1960). Daniel Drawbaugh : the Edison of the Cumberland Valley. Philadelphia: University of Pennsylvania Press. ISBN 978-1-5128-1667-9.
  6. ↑ Иванов, Александр. Дэниел Дробо (Daniel Drawbaugh). telhistory.ru.
  7. ↑ Harder, Warren J. (1960). Daniel Drawbaugh : the Edison of the Cumberland Valley. Philadelphia: University of Pennsylvania Press. с. 24. ISBN 978-1-5128-1667-9.
  8. ↑ Jointing staves, US Patent № 8505, 11.11.1851, (англ.). Процитовано 19 серпня 2020.
  9. ↑ Pneumatic tool, US Patent № 458291, 25.08.1891, (PDF) (англ.).
  10. ↑ Folding box, US Patent № 676393, 11.06.1901, (PDF) (англ.).
  11. ↑ Coin assorter, US Patent № 989238, 11.04.1911, (PDF) (англ.).
  12. ↑ "Daniel F. Drawbaugh Dead", New York Times, November 4, 1911
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Деніел_Дробо&oldid=38471509