Детективний фільм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Детективний фільм (лат. detecteo — розкриття) — жанр основу якого складає розслідування злочину, зазвичай убивства. Більшість кінодетективів є екранізаціями літературних творів.

Історія жанру[ред. | ред. код]

Першим фахівцем галузі, який з'явився на екрані, був Шерлок Холмс у стрічці «Шерлок Холмс спантеличений»[en] (1900). Значний розвиток жанру зі складною сюжетною структурою розпочався з появою звуку. Із початком 40-х років популярності набув «крутий» детектив головним героєм якого, на відміну від класичного «інтелектуального», був цинічний одинак у світі корупції та насилля. Класикою нового підходу є стрічки «Мальтійський сокіл» (1941) Д. Г'юстона та «Великий сон» (1946) Г. Гоукса які стали екранізаціями Д. Гемметта і Р. Чандлера з їх героями — відповідно Семом Спейдом[en] та Філіпом Марло[en].

Детективний сюжет поступово став слугувати приводом для постановки соціальних проблем («Перехресний вогонь»[en] 1947, Е. Дмитрика) та набував усе більшої жорстокості («Цілуй мене на смерть»[en] 1955, Р. Олдріча).

Елементи детективу часто присутні у фільмах інших жанрів, насамперед у трилерах. Яскравим прикладом детектив-трилера зокрема є стрічка «Мовчання ягнят»[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]