Реймонд Чендлер
| Реймонд Чендлер | |
|---|---|
| Raymond Chandler | |
| Ім'я при народженні | англ. Raymond Thornton Chandler |
| Народився | 23 липня 1888[1][2][…] Чикаго, Іллінойс, США[2] |
| Помер | 26 березня 1959[1][2][…] (70 років) Ла-Хоя, Сан-Дієго, Каліфорнія, США ·пневмонія |
| Поховання | Цвинтар Маунт-Гопd |
| Громадянство | (1888—1907, 1956-59) (1907-56) |
| Діяльність | сценарист, прозаїк-романіст, письменник, поет |
| Сфера роботи | кримінальний роман[d] |
| Alma mater | Далідж-колледж |
| Знання мов | англійська[1][4] |
| Мова творів | англійська |
| Роки активності | 1933—1959 |
| Жанр | детектив |
| Magnum opus | Глибокий сон |
| У шлюбі з | Cissy Pascald |
| Учасник | Перша світова війна |
| Премії | Премія Едгара Алана По |
| | |
Ре́ймонд То́рнтон Чендлер (англ. Raymond Chandler; 23 липня 1888 Чикаго — 26 березня 1959) — американський письменник-реаліст та кіносценарист, один із засновників, поряд із Дешиллем Гемметтом та Джеймсом Кейном, піджанру «крутого детективу» (англ. hard-boiled fiction), як його ще називають, жанру «нуар». Головним персонажем романів та оповідань Чедлера був приватний детектив Філіп Марлоу.
Реймонд Чендлер народився в Чикаго у сім'ї офіцера-відставника, який працював інженером в американській залізничній компанії. У сім років, коли батьки розлучилися, переїхав з матір'ю, ірландкою за походженням, до Англії, до її родичів.
Чандлер здобув класичну середню освіту в Далічському коледжі[en] у Лондоні (на той час державній школі, серед випускників якої були автори Пелем Вудхаус та Сесіл Форестер). Частину своїх літніх канікул проводив у Вотерфорді, Ірландія, з родиною своєї матері.[5] Університетську освіту не здобув. Натомість проводив час у Парижі та Мюнхені, де покращував свої іноземні мови. У 1907 році був натуралізований як громадянин Великої Британії, щоб скласти іспит на державну службу, який успішно склав. Пішов працювати клерком в один з відділів Адміралтейства, де пропрацював трохи більше року. Американець за народженням, англієць за вихованням (у 1907—1956 роках і за паспортом) — це визначило на все життя своєрідність натури, характеру, смаків, уподобань Чендлера. Він почав писати вірші, втім нічим не примітні.
Залишивши, не зважаючи на бурхливі протести родичів, чиновницьку службу, Чендлер влаштувався репортером до газети «Дейлі ікспрес». Сором'язливому та замкнутому юнакові нелегко було домогтися успіху на цьому терені, але він не цурався навіть чорної та невдячної праці, за умови, що пов'язана вона з літературою. Потім була «Western Gazette», де він на основі публікацій у закордонній пресі, компонував колонку з питань європейської політики. Публікував без підпису, так що невідомо, скільки таких колонок ним було написано. У цьому ж виданні друкувалися сценки, замальовки та вірші Чендлера. Бажання стати письменником не полишало його, та він ніяк не міг знайти свою тему, свій жанр. Не домігшись особливого успіху як журналіст та поет, Чендлер вирішив повернутися до США.
У 1912 році Реймонд Чендлер повернувся в Лос-Анджелес. На батьківщині Чендлер виявився зовсім без засобів до існування. Йому довелося спробувати себе в різних сферах. Він був сільськогосподарським робітникам, на фабриці спортивного інвентарю натягував струни на тенісні ракетки. Зрештою після закінчення бухгалтерських курсів Чендлеру вдалося отримати місце бухгалтера. Пішов добровольцем 1917 року в канадську армію. Кілька місяців прослужив у частинах, які перебували в Англії та Франції, проте участі в боях першої світової війни так і не брав.
Після закінчення війни Чендлер повернувся до Лос-Анджелеса. У нього зав'язався роман з Сіссі Паскаль, старшою від нього на 18 років одруженою жінкою. Сіссі розлучилася зі своїм чоловіком у 1920 році, проте мати Чендлера не схвалила цей зв'язок і не дала дозволу на шлюб. Смерть матері 26 вересня 1923 року дала змогу Чендлеру одружитися з Сіссі. Весілля відбулось 6 лютого 1924 року. Почуття до Сіссі він проніс через усе життя — вони прожили разом 30 років.
У нафтовій компанії «Dabney Oil», де він почав працював звичайним клерком, Чендлер досить швидко та зовсім несподівано у 1932 році зробив кар'єру — став віце-президентом. Проте економічна криза початку 1930-х років, непрості стосунки з керівництвом фірми, пристрасть Чендлера до алкоголю — стали причиною його звільнення з компанії у 1933 році.
Після звільнення, щоб заробляти на життя, Чендлер знову взявся за перо — але писав вже не поезію, а детективні оповідання для дешевих журналів. Перше оповідання Чендлера «Шантажисти не стріляють» опубліковане у «Чорній масці» за грудень 1933 року. Тоді Чендлеру було сорок п'ять років. Перший роман «Глибокий сон» вийшов у 1939 році. «Прощай, кохана» (1940) — другий роман Чендлера. Потім були «Високе вікно» (1942) та «Жінка в озері» (1943). З двадцяти шести років літературної діяльності Чендлера найпродуктивнішими стали п'ять років з 1939 по 1943 рік. Тоді були написані романи, які принесли йому заслужену славу.
Чендлер у 1934 році підписав контракт з однією з голлівудських студій та став їхнім штатним сценаристом. У співавторстві з Біллі Вайлдером створив сценарій для фільму «Подвійна страховка» (1944). Пізніше він, вже самостійно, написав сценарій для фільму «Синій жоржин» (1946). Чендлер також взяв участь у створенні сценарію до фільму «Незнайомці в потягу» (1951) Альфреда Гічкока. У ці роки він переїхав до району Ла-Хоя.
Під час хвороби Сіссі, Чендлер написав роман «Довге прощання» (1954). Після смерті дружини у 1954 році самотність привела його до клінічної депресії, він почав сильно пити, що позначилося на якості його творів. У 1955 році він зробив спробу самогубства. У 1956 році він знову отримав громадянство США, пізніше подорожував по Європі.
Повернувся до США у 1959 році, де захворів на пневмонію і помер у шпиталі. Реймонд Чендлер похований на кладовищі Сан-Дієго.
Чендлер прийшов у детективний жанр досить пізно, коли йому було за сорок. Написав він досить мало — всього сім романів, два десятка невеликих оповідань, кілька статей та сценаріїв для Голлівуда. Чендлер не був світською людиною та вів замкнений спосіб життя.
Попри те, що Реймонд Чендлер працював у жанрі, до якого критика ставилася за його життя зневажливо, й публікувався в журналах, які мали характер «чтива» (pulp fiction), його відрізняла дуже виразна проза, збагачена численними яскравими метафорами, високий рівень деталізації психології персонажів, що наближало його до серйозної літератури. Вагомість внеску Чендлера у розвиток англомовної прози була оцінена Джоном Б. Пристлі, який написав ряд позитивних рецензій на його книги. Про твори Чендлера з повагою відгукувався Вільям Сомерсет Моем.
Перший роман «Глибокий сон» Реймонда Чендлера встановив високі стандарти жанру, створив багатогранний образ детектива та показав, як кримінальний сюжет може бути майстерно поєднаний із соціальною критикою та психологічною глибиною.[джерело?]
Роман «Глибокий сон» (1939) посідає 66 рядок у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік[6].
Усі романи Реймонда Чендлера, крім одного, були екранізовані, деякі кілька разів.
Романи:
- «Глибокий сон», («Вічний сон»).(The Big Sleep, 1939) — на основі повістей «Убивство під час дощу», «Завіса».
- «Прощавай, кохана» («Прощавай, красуне») (Farewell, My Lovely, 1940) — на основі повістей «Людина, що любила собак», "Шукай дівчин"у, «Нефрит мандарина»[7].
- «Високе вікно» (The High Window, 1942)
- «Жінка в озері» («Дівчина в озері», «Блондинка в озері», «Дама в озері») (The Lady in the Lake, 1943) — на основі однойменної повісті, а також «Бей-ситі блюз», «У горах не буває злочинів».
- «Сестричка» (The Little Sister, 1949)
- Довге прощання (The Long Goodbye, 1954) (Премія Едгара Аллана По за найкращий роман, 1955)
- «Повтор» («Прокрутка»)(Playback, 1958)
- «Пудл Спрінгс» (Poodle Springs, 1959) (у зв'язку зі смертю письменника в 1959 році, роман залишився недописаним. У 1989 році дописаний Робертом Паркером)
Повісті:
- «Зухвале вбивство» (Smart-Aleck Kill, 1934)
- «Крадій» (Finger Man, 1934)
- «Убивство під час дощу» («Убивця під дощем») (Killer in the Rain, 1935)[8]
- «Невадський газ» (Nevada Gas, 1935)
- «Іспанська кров» (Spanish Blood, 1935)
- «Постріли в ресторані Сірано» (Guns at Cyrano's, 1936)[9]
- «Людина, яка любила собак» (The Man Who Liked Dogs, 1936)
- «Пожвавлення на Полуденній вулиці» (Pickup on Noon Street, 1936)
- «Золоті рибки» («Золота рибка») (Goldfish, 1936)[10]
- «Завіса» (The Curtain 1936)[11]
- «Шукай дівчину» (Try the Girl, 1937)
- «Нефрит мандарина» (Mandarin's Jade, 1937)
- «Червоний вітер» (Red Wind, 1938)
- «Король у жовтому» (The King in Yellow, 1938)
- «Бей-ситі блюз» (Bay City Blues, 1938)
- «Жінка в озері» (The Lady in the Lake, 1939)
- «Перли — перешкода» (Pearls Are a Nuisance, 1939)
- «Проблеми — моє ремесло» (Trouble is My Business, 1939)
- «Я чекатиму» (I'll Be Waiting, 1939)
- «У горах не буває злочинів» (No Crime in the Mountains, 1941)
- «Порошок професора Бінґо» (Professor Bingo's Snuff, 1951)
- «Англійське літо» (English Summer, 1957)
- «Олівець» (The Pencil, 1971)[12]
Есе:
- «Просте мистецтво вбивства» (The Simple Art of Murder, 1950) — літературний маніфест школи гостросюжетного детективу 30-40-х.
Статті:
- «Просте мистецтво вбивати» (The Simple Art of Murder, 1944)
Збірки:
- Five Murderers (1944)
- Five Sinister Characters (1945)
- The Finger Man and Other Stories (1946)
- Spanish Blood (1946)
- Red Wind (1946)
- Trouble is My Business (1950)
- The Simple Art of Murder (1950)
- Pick-Up on Noon Street (1953)
- Killer in the Rain (1964)
- The Raymond Chandler Omnibus (1953)
- 1944 — Подвійна страховка
- 1944 — Це вбивство, моя люба!
- 1946 — Великий сон
- 1947 — Жінка в озері
- 1969 — Марлоу
- 1973 — Довге прощання
- 1975 — Прощай, моя красуня
- 1978 — Великий сон
- 1998 — Великий Лебовські (вільна екранізація роману Глибокий сон)
- 1998 — Приватний детектив Марлоу
- 1984—1986 — Філіп Марлоу: Приватний детектив (серіал)
- Реймонд Чендлер. Прощавай, кохана!. З англійської переклала Наталка Войко. (Увійшов що збірки «Подих смерті. Пригодницькі романи». Айзек Азімов — «Подих смерті», Реймонд Чандлер — Прощай, кохана!, Дешилл Хеммет — Худий. Переклад з англійської Богдан Салик, Наталка Войко, Олександр Буценко. Художнє оформлення І. Бугославської. Київ: Молодь. 1989. 448 стор. (Серія «Зарубіжний детектив»). ISBN 5-7720-0221-Х
- Реймонд Чандлер. «Убивство під час дощу». Переклад з англійської: Олексія Барієва. Київ: Час. 1990. 48 ст. ISBN 5-88520-089-0.
- Реймонд Чандлер. Постріли в ресторані Сірано : [повісті] / пер. з англ.: Постріли в ресторані Сірано (Мар Пінчевський, дата перекл. 1980), Золоті рибки (Дмитро Стельмах, 1988), Убивство під час дощу (Олексій Барієв, 1989), Завіса (Олексій Барієв, 1991), Олівець (Володимир Митрофанов, 1992). — Київ : Редакція журналу «Всесвіт», 1992. — 208 с. — (Майстри зарубіжного детективу; № 3). — ISBN 5-7372-0003-5.
- Реймонд Чендлер. Глибокий сон / пер. з анг. Христина Михайлюк. — Івано-Франківськ : Вавилонська бібліотека, 2021. — 196 с. — ISBN 978-966-97782-7-7.
- Реймонд Чендлер. Високе вікно / пер. з анг. Віктор Морозов. — Івано-Франківськ : Вавилонська бібліотека, 2025. — 216 с. — ISBN 978-617-8281-16-8.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118520059 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Raymond Chandler. Waterford Ireland. Tripod. Процитовано 15 лютого 2026.
- ↑ Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [Архівовано 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Реймонд Чендлер. Прощавай, кохана!. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 20 квітня 2014.
- ↑ Реймонд Чандлер. Убивство під час дощу. Переклад Олексія Барієва. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 20 квітня 2014.
- ↑ Реймонд Чандлер. Постріли в ресторані Сірано. Переклад Мара Пінчевського. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 20 квітня 2014.
- ↑ Реймонд Чандлер. Золоті рибки. Переклад Дмитра Стельмаха. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 20 квітня 2014.
- ↑ Реймонд Чандлер. Завіса. Переклад Олексія Барієва. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 20 квітня 2014.
- ↑ Реймонд Чандлер. Олівець. Переклад Володимира Митрофанова. Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 20 квітня 2014.
- Чандлер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Реймонд Чандлер на AeLib [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Реймонд Чандлер на Chtyvo [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]