Джапарідзе Олександра Бічіївна
| Джапарідзе Олександра Бічіївна | |
|---|---|
| груз. ალექსანდრა ჯაფარიძე | |
| Народилася |
11 лютого 1895 Хреіті, Кутаїської губернії |
| Померла | 27 листопада 1974 |
| Поховання | Тбілісі |
| Громадянство | СРСР |
| Національність | грузинка |
| Діяльність | метеорологія |
| Відома завдяки | грузинська радянська альпіністка. Заслужений майстер спорту з альпінізму (1945) |
| Знання мов | російська |
| Нагороди | орден Леніна, орден «Знак Пошани» |
Джапарідзе Олександра Бічіївна (11 лютого 1895—27 листопада 1974) — грузинська радянська альпіністка. Заслужений майстер спорту СРСР (1945). Має нагороди: орден Леніна, орден «Знак Пошани».
Із біографії[ред. | ред. код]
Олександра Джапарідзе належала до княжого роду Імеретії (Грузія). Народилась у 1895 році в багатодітній родині в селі Хреіті, Кутаїської губернії.
У 1929 році закінчила Тбіліський державний університет, фізико-математичний факультет. 20 років пропрацювала синоптиком у Тбіліській геофізичній обсерваторії, встановлювала метеорологічні станції у гірських районах Грузії. Захоплювалася альпінізмом, як і більшість членів її родини.
Альпіністська кар’єра[ред. | ред. код]
У 1923 році Олександра Джапарідзе здійснила сходження на вершину гори Казбек (5034 м) у складі однієї з груп, якими керували професори Тбіліського університету Г. Николадзе та А. Дидебулідзе.
У 1930 - Олександра брала участь у сходженні на вершину гори Тетнульд (4869 м) у Верхній Сванетії.
1934, серпень – підкорення вершини Південної Ушби у складі групи під керівництвом брата Олександри. У 1946 році шукала на Ушбі місце загибелі брата й з’ясовувала обставини його смерті.
У 1947 – разом з молоддю підкорила льодовик Гергеті., 1948 - піднялася на Казбек із групою у складі 502 особи.
У 1949 – брала участь у поході в Кистинську ущелину й у сходженні на 8 вершин, через рік піднялася на Дихтау.
Пам'ять[ред. | ред. код]
У селі Хреіті (Чіатура, муніципалітети Грузії) у 1981 році був створений Дім-музей братів і сестер Джапарідзе.
У вірші «Олександра Джапарідзе на Ушбі», написаному російським поетом М. Тихоновим, є рядки: Когда предо мною осколки луны На снежниках станут дробиться, На выступе красной Ушбинской стены Я вижу: стоит Джапаридзе».
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- А. Б. Джапаридзе «Тайник пещеры Бетлеми» // Сборник «Побеждённые вершины 1948», Москва, ГИГЛ, 1948)
- О. Гигинеишвили «Альпинизм в Грузии» (Тбилиси, общество «Знание» ГССР, 1984).
- https://books.google.com.ua/books?id=Q4lBAQAAIAAJ
Джерела[ред. | ред. код]
- О. И. Гигинеишвили. Семья покорителей вершин. // Сборник «Побеждённые вершины 1970—1971». — М.: Мысль, 1972. — С. 365—378.
- П. П. Захаров, А. И. Мартынов, Ю. А. Жемчужников. Джапаридзе Александра Бичиевна // Альпинизм. Энциклопедический словарь. — Москва: ТВТ Дивизион, 2006. — С. 513—514. — 744 с.
- П. С. Рототаев. Побеждённая Ушба. — Москва: Географгиз, 1948. — 134 с.