Перейти до вмісту

Джапарідзе Олександра Бічіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джапарідзе Олександра Бічіївна
груз. ალექსანდრა ჯაფარიძე
Народилася11 лютого 1895
Хреіті, Кутаїської губернії
Померла27 листопада 1974
ПохованняТбілісі
ГромадянствоСРСР
Національністьгрузинка
Діяльністьметеорологія
Відома завдякигрузинська радянська альпіністка. Заслужений майстер спорту з альпінізму (1945)
Знання мовросійська
Брати, сестриДжапарідзе Олександр Бічійович (Альоша) і Simon Japaridzed
Нагородиорден Леніна, орден «Знак Пошани»

Джапарідзе Олександра Бічіївна (11 лютого 1895—27 листопада 1974) — грузинська радянська альпіністка. Заслужений майстер спорту СРСР (1945). Має нагороди: орден Леніна, орден «Знак Пошани».

Із біографії

[ред. | ред. код]

Олександра Джапарідзе належала до княжого роду Імеретії (Грузія). Народилась у 1895 році в багатодітній родині в селі Хреіті, Кутаїської губернії.

У 1929 році закінчила Тбіліський державний університет, фізико-математичний факультет. 20 років пропрацювала синоптиком у Тбіліській геофізичній обсерваторії, встановлювала метеорологічні станції у гірських районах Грузії. Захоплювалася альпінізмом, як і більшість членів її родини.

Альпіністська кар’єра

[ред. | ред. код]

У 1923 році Олександра Джапарідзе здійснила сходження на вершину гори Казбек (5034 м) у складі однієї з груп, якими керували професори Тбіліського університету Г. Николадзе та А. Дидебулідзе.

У 1930 - Олександра брала участь у сходженні на вершину гори Тетнульд (4869 м) у Верхній Сванетії.

1934, серпень – підкорення вершини Південної Ушби у складі групи під керівництвом брата Олександри. У 1946 році шукала на Ушбі місце загибелі брата й з’ясовувала обставини його смерті.

У 1947 – разом з молоддю підкорила льодовик Гергеті., 1948 - піднялася на Казбек із групою у складі 502 особи.

У 1949 – брала участь у поході в Кистинську ущелину й у сходженні на 8 вершин, через рік піднялася на Дихтау.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

У селі Хреіті (Чіатура, муніципалітети Грузії) у 1981 році був створений Дім-музей братів і сестер Джапарідзе.

У вірші «Олександра Джапарідзе на Ушбі», написаному російським поетом М. Тихоновим, є рядки: Когда предо мною осколки луны На снежниках станут дробиться, На выступе красной Ушбинской стены Я вижу: стоит Джапаридзе».

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • А. Б. Джапаридзе «Тайник пещеры Бетлеми» // Сборник «Побеждённые вершины 1948», Москва, ГИГЛ, 1948)
  • О. Гигинеишвили «Альпинизм в Грузии» (Тбилиси, общество «Знание» ГССР, 1984).
  • https://books.google.com.ua/books?id=Q4lBAQAAIAAJ

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. О. И. Гигинеишвили. Семья покорителей вершин. // Сборник «Побеждённые вершины 1970—1971». — М.: Мысль, 1972. — С. 365—378.
  2. П. П. Захаров, А. И. Мартынов, Ю. А. Жемчужников. Джапаридзе Александра Бичиевна // Альпинизм. Энциклопедический словарь. — Москва: ТВТ Дивизион, 2006. — С. 513—514. — 744 с.
  3. П. С. Рототаев. Побеждённая Ушба. — Москва: Географгиз, 1948. — 134 с.