Джилл Айрленд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джилл Айрленд
Народилася24 квітня 1936(1936-04-24)[3][1][2]
Гаунслоуd, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Померла18 травня 1990(1990-05-18)[1][2] (54 роки)
Малібу, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
·рак молочної залози
ПохованняBrownsville[d]
Країна Велика Британія
 США
Діяльністькіноакторка, акторка, автобіограф
Знання мованглійська[4][5]
Роки активності1952 — 1990
РодичіKatrina Holden Bronsond
У шлюбі зДевід Мак-Каллумd і Чарльз Бронсон
Діти (5)5
Нагороди
IMDbID 0409866
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Айрленд.

Джилл Дороті Айрленд (нар. 24 квітня 1936(19360424) — пом. 18 травня 1990) — англійська акторка, співачка та продюсерка. За внесок у кіноіндустрію удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави[6]. Авторка автобіографічних книг про боротьбу з раком молочної залози.

Біографія

[ред. | ред. код]

Джилл Айрленд народилася в Лондоні, в родині імпортера вин[7]. Почала акторську кар'єру з невеликих ролей у фільмах середини 1950-х років, зокрема «Саймон і Лаура» (1955) та «Троє чоловіків у човні» (1956).

У 1957 році одружилася з актором Девідом Мак-Каллумом[8], з яким познайомилась на зніманні стрічки «Пекельні водії» (1957). Пізніше вони з'явилися разом у п'яти епізодах серіалу «Агенти U.N.C.L.E.»: «Чотиристороння справа» (сезон 1, епізод 3, 1964), «Афера з піаніно Джуоко» (сезон 1, епізод 7, 1964), «Афера „Тигри йдуть“» (сезон 2, епізод 8, 1965) та у двох епізодах серіалу: «Каратисти-вбивці» (сезон 3, епізоди 28 і 29, 1967). Пара виховувала трьох синів: Пола, Валентина та Джейсона (усиновлений). Мак-Каллум й Айрленд розлучилися у 1967 році. Колишній чоловік помер від передозування наркотиків у 1989 році, за шість місяців до смерті Айрланд[9].

У 1968 році Айрленд пошлюбила Чарлза Бронсона[8], з яким познайомилася, коли Броснан і Мак-Каллум знімалися у фільмі «Велика втеча» (1963). Пара виховувала двох дітей: доньку Зулейку та названу Катріну. Вони залишалися разом до смерті Айрленд у 1990 році[10].

У 1984 році Джилл Айрленд діагностували рак молочної залози[8]. Після постановки діагнозу Айрленд написала дві книги, в яких описала свою боротьбу з хворобою. На момент смерті вона писала третю книгу, у той період ставши прессекретаркою Американського онкологічного товариства[8]. У 1988 році вона свідчила перед Конгресом США щодо витрат на лікування та отримала від Президента Рональда Рейгана нагороду Американського онкологічного товариства за відвагу[11].

У 1990 році Айрленд померла у своєму будинку в Малібу, Каліфорнія[11]. Її кремували, а прах помістили в тростину, яку поховали разом з Чарльз Бронсон на Браунсвільському кладовищі[12] після його смерті у 2003 році[13].

За внесок у кіноіндустрію Джилл Айрленд отримала зірку на Голлівудській алеї слави на Голлівудському бульварі, 6751[6].

У 1991 році Джилл Клейберг[14] зіграла[15] Айрленд у телевізійному фільмі[16] «Смисл життя: Історія Джилл Айрленд»[17][18], який розповідав[19] про її останні роки, зокрема про боротьбу[20] з раком. Хоча Клейберг ніколи не зустрічалася з Айрленд, вона при підготовці прочитала її книгу та прослухала записані інтерв'ю. Кен Такер із журналу «Інтертеймент віклі» похвалив акцент Клейберг, написавши: «Окрім її спокійної впевненості, Клейберг використовує англійський акцент Айрленд, не привертаючи до себе уваги».[21] Ця роль змусила «Нью-Йорк таймс» написати, що її робота на малому екрані була «знаком часу: літні акторки, які звикли грати сильні ролі, знаходять свої найкращі роботи [у кіно] на телебаченні»[22].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1955 ф Нема кохання для Джуді No Love for Judy інша жінка
1955 ф Жінка для Джо The Woman for Joe Біт Парт
1955 ф Ох... Розаліндо!! Oh... Rosalinda!! леді
1955 ф Саймон та Лора Simon and Laura секретарка
1956 ф Великі гроші The Big Money Дорін Фріт
1956 ф Троє в одному човні, як не рахувати собаки Three Men in a Boat Блубел
1957 ф Завжди є четвер There's Always a Thursday Дженніфер Поттер
1957 ф Пекельні водії Hell Drivers Джилл
1957 ф Пограбування зі зброею Robbery Under Arms Джин Моррісон
1959 ф Продовжуй, медсестро Carry On Nurse Джилл Томпсон
1959 ф Убивство в потязі-примарі The Ghost Train Murder Саллі Бертон
1959 ф Відчайдушна людина The Desperate Man Керол
1959 с The Voodoo Factor Рене
1960 ф Jungle Street С'ю
1960 ф Дівчина з латинського кварталу Girls of the Latin Quarter Джилл
1960 с Журі музичного автомату Juke Box Jury
1961 с Armchair Theatre Сибіл Вейн
1961 с Телевізійний театр Крафта Kraft Television Theatre
1961 с Загін примар Ghost Squad Анна
1961 ф Такий злий, такий молодий So Evil, So Young Енн
1961 ф Підіймаючи вітер Raising the Wind Дженет
1962 ф Двічі навколо нарцисів Twice Round the Daffodils Джанет
1962 ф Бойова сокира The Battleaxe Одрі Пейдж
1963 с Річард I Левове Серце Richard the Lionheart Маріанна
1964 с Бен Кейсі Ben Casey Джулі Карр
1964 с Третя людина The Third Man Джулія
1964 с Подорож на дно моря Voyage to the Bottom of the Sea Джулі Лайл
1964—1967 с Агенти U.N.C.L.E. The Man from U.N.C.L.E. Імоджен смут/Маріон Рейвен/ Сюзан де Серре
1965 с Мій улюблений марсіянин My Favorite Martian Зельда
1965—1966 с 12 O'Clock High Еліс Карпентер
1966 с Найдурніший корабель армії The Wackiest Ship in the Army медсестра
1966 с Шейн Shane Маріан Старретт
1967 с Зоряний шлях: Оригінальний серіал Star Trek: The Original Series Лейла Каломі
1967 ф Каратисти-вбивці The Karate Killers Імоджен Міт
1968 ф Villa Rides дівчина у ресторані
1968 с Меннікс Mannix Еллен Ковак
1969 с Деніел Бун Daniel Boone Анджела
1970 ф Лола Lola дівчина в аеропорту
1970 ф Пасажир дощу Le passager de la pluie Ніколь
1970 ф Жорстоке місто Città violenta Ванесса Шелтон
1970 ф Холодний піт Cold Sweat Мойра
1972 с Нічна галерея Night Gallery Енн Лорінг
1971 ф Хтось за дверима Someone Behind the Door Френсіс
1972 ф Папери Валачі The Valachi Papers Марія Рейна Валачі
1972 ф Механік The Mechanic Дівчина
1973 ф Чіно Valdez, il mezzosangue Кетрін
1975 ф Втеча Breakout Енн Вагнер
1975 ф Важкі часи Hard Times Люсі Сімпсон
1975 ф Перевал Брейкгарт Breakheart Pass Моріса
1976 ф Від полудня до трьох From Noon till Three Аманда
1979 ф Кохання та кулі Love and Bullets Джеккі Пруіт
1980 с Дівчина, золотий годинник і все таке The Girl, the Gold Watch & Everything Чарла О'Рурк
1982 ф Жага смерті 2 Death Wish II Джері Ніколс
1987 ф Убивство Assassination Лара Ройс Крейг
1987 ф Caught Дженет Девон

Книги

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б в Discogs — 2000.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ а б Hollywood Walk of Fame. Walkoffame.com. 20 червня 1989. Процитовано 9 вересня 2013.
  7. ↑ Bernstein, Fred (17 вересня 1979). It's a Pretty Impasse When Jill Ireland Is Taller in the Saddle Than Charles Bronson. People. Процитовано 12 жовтня 2008.
  8. ↑ а б в г Stevens, Christopher (2010). Born Brilliant: The Life Of Kenneth Williams. John Murray. с. 370/1. ISBN 978-1-84854-195-5.
  9. ↑ Sporkin, Elizabeth (20 травня 1991). Jill Ireland. People. Процитовано 12 жовтня 2008.
  10. ↑ Smith, Kyle (15 вересня 2003). Tender as Nails. People. Процитовано 12 жовтня 2008.
  11. ↑ а б Yarrow, Andrew L. (19 травня 1990). Jill Ireland, Actress, 54, Is Dead; Wrote of Her Fight With Cancer. The New York Times. Процитовано 12 жовтня 2008.
  12. ↑ Brownsville Cemetery in West Windsor, Vermont
  13. ↑ Wilson, Scott. Resting Places: The Burial Sites of More Than 14,000 Famous Persons, 3d ed.: 2 (Kindle Locations 23030-23037). McFarland & Company, Inc., Publishers. Kindle Edition.
  14. ↑ Mills, Nancy (18 травня 1991). Jill Clayburgh: The Passion of Mothers : Truths Abound for the Actress Who Plays Jill Ireland in TV Movie. Los Angeles Times.
  15. ↑ Buck, Jerry (19 травня 1991). Jill Clayburgh Plays Actress Jill Ireland In NBC's TV-Film 'Reason for Living'. Tulsa World.
  16. ↑ Pergament, Alan (16 травня 1991). 'OUR SONS,' 'JILL IRELAND STORY' BOTH SUFFER FROM TV ADDICTION. Buffalo News.
  17. ↑ Kogan, Rich (20 травня 1991). NO REASON FOR WATCHING 'REASON FOR LIVING'. Chicago Tribune.
  18. ↑ Jicha, Tom (20 травня 1991). NBC'S 'REASON FOR LIVING' FALLS SHORT OF DOING JUSTICE TO JILL IRELAND, SON. Sun-Sentiel.
  19. ↑ Dawson, Greg (20 травня 1991). PORTRAIT OF JILL IRELAND IS DRAWN WITH DIGNITY. The Orlando Sentinel.
  20. ↑ Zurawik, David (22 травня 1991). 'Reason for Living' exploits struggle of Jill Ireland. The Baltimore Sun.
  21. ↑ Tucker, Ken (17 травня 1991). Reason for Living: The Jill Ireland Story. Entertainment Weekly.
  22. ↑ Kahn, Eve M. (19 травня 1991). TELEVISION; Big Comebacks on Small Screens. The New York Times.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джилл_Айрленд&oldid=43326300