Джордж Плантагенет, 1-й герцог Кларенс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж Плантагенет
George Plantagenet, Duke of Clarence.jpg
Ім'я при народженні George Plantagenet
Народився 21 жовтня 1449(1449-10-21)
Дублін, Ірландія
Помер 18 лютого 1478(1478-02-18) (28 років)
Тауер, Лондон
·страта
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Місце проживання Англія
Діяльність військовик, політик
Титул герцог Кларенс
Посада член Палати лордiв[d]
Термін 1461—1478
Наступник титул конфісковано
Партія Йорки
Конфесія католицтво
Рід Йорки
Батько Річард Йоркський
Мати Сесіль Невілл
Брати, сестри
У шлюбі з Ізабела Невілл
Діти 2 сина та 2 доньки
Нагороди Орден Підв'язки

Джордж Плантагенет (21 жовтня 1449 — 18 лютого 1478) — англійський аристократ, 1-й герцог Кларенс.

Життєпис[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Походив з родини аристократів Йорків, яка була бічною лінією королівського роду Плантагенетів та родичами королів з династії Ланкастерів. Народився у Дубліні (Ірландія) у сім'ї Річарда Йоркського та Сесіл Невілл. Замолоду не відзначався якимись визначними якостями, не проявив себе у політиці чи у битвах. Лише після того, як його брат Едуард став королем Англії, почалася кар'єра Джорджа. У 1461 році став герцогом Кларенс та кавалером Ордену Підв'язки.

Боротьба за владу[ред. | ред. код]

Втім Джорджа не задовольняли його невеликі володіння порівняно з іншими магнатами країни. Він мав намір розширити свій вплив на справи королівства. Тому уклав союз із графом Річардом Воріком, одружившись на його доньці у 1469 році. Водночас граф Ворік, незадоволений політикою короля Едуарда IV бажав використати Джорджа у своїх інтересах. У 1470 році виник заколот цих політиків, внаслідок якого Едуарду IV довелося тікати з країни. Втім Джордж Кларенс не отримав того становища в Англії, на яке сподівався — тепер усіма справами став заправляти граф Ворік при номінальному королі Генріху VI Ланкастері. Тому, коли у 1471 році його брат Едуард висадився з найманим військом, Кларенс зрадив Воріка й перейшов на бік Едуарда IV. Це стало однією складових перемоги останнього у битві при Барнеті.

Після перемоги Йорків становище Джорджа Кларенса було хитким — при королівському дворі йому не довіряли внаслідок декількох зрад. Конфлікт поглибився внаслідок суперечки Кларенса з іншим своїм братом Річардом Глостером за спадок графа Воріка. Король Едуард IV розділив землі поміж братами, при цьому більше земель відійшло до вірного королю Річарда Глостера. До того ж Джордж був невдоволений відмовою Едуарда IV сприяти шлюбу Кларенса з спадкоємницею Бургундії — Маргаритою. Ця образа спонукала Джорджа Кларенса узяти участь у новій змові проти короля, яка була викрита. Брата короля було засуджено й страчено у Тауері 18 лютого 1478 року. Титул герцога Кларенса було скасовано.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Ізабела (1451—1476), донька Річарда Невілла, графа Воріка.

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Weir, Alison (2002). Britain's Royal Family: A Complete Genealogy. Bodley Head. pp. 136-7. ISBN 0-7126-4286-2 (англ.)