Джуліано Таккола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джуліано Таккола
Giuliano Taccola.jpg
Особові дані
Народження 28 червня 1943(1943-06-28)
  Вікопізано, Італія
Смерть 16 березня 1969(1969-03-16) (25 років)
  Кальярі
Зріст 179 см
Вага 76 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1959-1962 Італія «Дженоа»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1962–1963 Італія «Алессандрія» 22 (2)
1963–1964 Італія «Варезе» 2 (0)
1964–1965 Італія «Віртус Ентелла» 27 (7)
1965–1966 Італія «Савона» 32 (13)
1966–1967 Італія «Дженоа» 32 (4)
1967–1969 Італія «Рома» 41 (18)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Джуліано Таккола (італ. Giuliano Taccola, 28 червня 1943, Вікопізано — 16 березня 1969, Кальярі) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника.

Володар Кубка Італії.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 28 червня 1943 року у Вікопізано. Вихованець юнацької команди футбольного клубу «Дженоа».

У дорослому футболі дебютував 1962 року виступами за команду клубу «Алессандрія», в якій провів один сезон, взявши участь у 22 матчах чемпіонату.

Згодом з 1963 по 1967 рік грав у складі наступних клубів: «Варезе», «Віртус Ентелла», «Савона» та «Дженоа».

1967 року перейшов до столичної «Роми», за яку відіграв два сезони. Більшість часу, проведеного у складі «Роми», був основним гравцем атакувальної ланки команди. За цей час виборов титул володаря Кубка Італії. Під час другого сезону в Серії А його результативність впала через регулярні проблеми зі здоров'ям — підвищення температури та підвищений серцевий ритм. Попри це головний тренер Еленіо Еррера продовжував активно залучати Такколу до складу команди. 2 березня 1969 року гравець пошкодив щиколотку у грі проти «Сампдорії», через що гру 16 березня 1969 проти «Кальярі» пропускав, лише супроводжуючи команду. Перед матчем він поскаржився на підвищену температуру і прийняв отримані від лікаря ліки. Після гри, яка завершилася нульовою нічиєю, перебуваючи у роздягальні з партнерами по команді, знепритомнів. Таккола помер у машині швидкої допомоги по дорозі до лікарні, а офіційною причиною смерті була названа серцева недостатність через пневмонію.[1]

Згідно з інтерв'ю Ферруччо Маццоли 2004 року виданню «L'Espresso», Таккола став жертвою допінгу, використання якого, нібито, був широко поширене за Еленіо Еррери.[2][3]

Досягнення[ред. | ред. код]

«Рома»: 1968–1969

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Chiara Zucchelli (17 March 2017). Roma, Marzia Taccola, 48 anni dopo: "Chiedo verità e giustizia" (Italian). La Gazzetta dello Sport. Процитовано 18 March 2017. 
  2. La pillola misteriosa di Herrera Архівовано 2007-08-14 у Wayback Machine.
  3. Alessandro Gilioli (16 May 2005). 'Quelle pillole che ci dava Herrera' (Italian). La Repubblica. Процитовано 18 March 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]