Джун Гевок
| Джун Гевок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Ellen Evangeline Hovick | |||
| Народилася |
8 листопада 1912[2][3][…] Ванкувер, Британська Колумбія, Канада[1] | |||
| Померла |
28 березня 2010[4][2][…] (97 років) Стемфорд, Коннектикут, США | |||
| Громадянство |
 США.svg){kind=small} Канада | |||
| Діяльність | акторка театру, телеакторка, театральна режисерка, кіноакторка, акторка, драматургиня, танцюристка | |||
| Роки діяльності | з 1918 | |||
| У шлюбі з | William Spierd | |||
| Батьки |
Rose Thompson Hovickd | |||
| Брати / сестри | Gypsy Rose Leed | |||
| IMDb | nm0369896 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
зірка на голлівудській Алеї слави[d] | ||||
|
| ||||
 Джун Гевок у Вікісховищі | ||||
Еллен Евенджелайн Говік, відома як Джун Гевок (англ. June Havoc; 8 листопада 1912 — 28 березня 2010) — американська акторка, танцівниця, сценаристка і театральна режисерка, молодша сестра «королеви бурлеску» Джипсі Рози Лі.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася в канадському місті Ванкувер 8 листопада 1912 року в родині Джона Олафа Говік, який працював рекламником у газеті, і його дружини Роуз Томпсон Говік. Кар'єра Еллен почалася ще в юності, слідом за її старшою сестрою Роуз Луїс Говік, яка була відома під псевдонімом Джипсі Роза Лі. Ще в 1918 році Еллен з'явилася в епізодичній ролі в одному з німих фільмів.
Після розлучення батьків вона з сестрою стала заробляти гроші, беручи участь у водевілях, де вони виконували різні танцювальні номери. На одній з таких вистав Еллен познайомилася з артистом Боббі Рідом, після чого покинула шоу і таємно оформила з ним шлюб. У 1930 році, через рік після весілля, народила дочку Ейпріл Рід. Після розлучення була ще двічі одружена і розлучена.
Її дебют на Бродвеї, вже під ім'ям Джун Гевок, відбувся в 1936 році в постановці «Заборонена мелодія». Після ще пари ролей на театральних сценах вона переїхала в Голлівуд. У 1940-х роках Гевок з'явилася в картинах «Моя сестра Ейлін» (1942), «Не час для кохання» (1943), «Привіт, Діддлі, Діддлі» (1943), «Мільйони Брюстера» (1945), «Джентльменська угода» (1947), а також в «Залізній завісі» (1948).
У той же час Джун Гевок залишалася активною і на Бродвеї, де продовжувала грати до 1983 року. З кінця 1950-х вона також почала з'являтися на телебаченні, де в 1960-х навіть вела власне, хоча і недовговічне, телешоу.
Джун Гевок успішно показала себе і як сценаристка і театральна режисерка. Вона є співавторкою кількох театральних постановок і фільмів. У 1964 році Гевок була висунута на премію «Тоні» в номінації Найкращий режисер за постановку «Марафон'33», в якій також виступила і як сценаристка.
У 1980 році вона з'явилася в невеликій ролі в музичному фільмі «Музику не зупинити», який провалився в прокаті. Останній раз на екранах вона з'явилася в 1990 році в телесеріалі «Головний госпіталь».
У 2003 році театр Ебінгдон у Нью-Йорку був перейменований на її честь. Джун Гевок є володаркою двох зірок на Голлівудській алеї слави: за внесок у кіно і телебачення.
Джун Гевок померла вранці 28 березня 2010 року в своєму будинку в містечку Вілтон у штаті Коннектикут у 97-річному віці.
Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]
- 1947 — Джентльменська угода / Gentleman's Agreement
- 1977 — Приватні файли Джона Едгара Гувера
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1036356892 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б в Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ June Havoc, Actress Who Outgrew Tyranny of Her ‘Momma Rose,’ Dies
|
