Дзиндра Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзиндра Михайло Васильович
Портрет з циганом.jpg
Народився 8.11.1921 (1920 за документами)
с. Демня
Помер 8 вересня 2006(2006-09-08)
м. Львів
Поховання
Громадянство США
Національність українець
Діяльність художник, скульптор
Вчителі Севера Іван Васильович
Напрямок модернізм, абстрактна скульптура
Жанр живопис, графіка, скульптура
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Миха́йло Васи́льович Дзи́ндра (8 листопада 1921(1920 за документами), с. Демня — 8 вересня 2006, Львів) — художник, графік, скульптор, архітектор. Брат українських скульпторів Степана і Євгена Дзиндрів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у с. Демня Миколаївського району на Львівщині. З раннього віку почав займатись скульптурним ремеслом. Після смерті батьків у 1935(?) році переїзджає до Львова, де стає учнем в майстерні скульптора Андрія Коверка.

У роки війни, саме в період німецької окупації (1941—1944), навчався у львівській «Мистецько-промисловій школі» (тепер Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша). Там його викладачами були скульптори Богдан Мухін та Іван Севера.

Після закінчення Художньо-промислової школи, художник виїхав у Братиславу (Чехословаччина), де спершу працює у столярному цеху меблевої фабрики, а згодом організовує школу декоративної різьби для глухонімих дітей.

Через рік переїздить до Німеччини, де потрапляє в американський табір для біженців під Мюнхеном (9 травня 1945 року), де зустрічається зі своїми колегами та майбутніми друзями Юрієм Соловієм, Григором Круком та іншими.

У 1951 році Дзиндра разом зі своєю сімєю вирушає до Сполучених Штатів Америки та оселяється в передмісті Нью Йорку. В 1963 році виставляє свої твори в Українському народному домі, на цей час він мав уже 70 тематичних робіт. В той же час знайомиться з Олександром Архипенком, відвідує сучасні американські музеї та повністю переосмислює свою творчу практику, що призводить до імпульсивного рішення — нищити все створене за попередні роки, майже всі скульптури. Загалом, 1963—1968 роки — нелегкі в його творчості, вони характеризуються великим застоєм, нереалізованістю. І лише у 1968 році він знову починає працювати, з'являється «Печерна людина» одна із перших робіт, створена в модерністській манері та новому для автора матеріалі — бетонна суміш, будівельна сітка та фасадна фарба.

В 1991 році після проголошення в Україні незалежності, Михайло Дзиндра повертається на Батьківщину, саме тут виникає ідея створити музей сучасного мистецтва. Хоч вже у Флориді його донька придбала земельну ділянку для будівництва музею, Дзиндра приймає рішення перевезти майже всі свої роботи до України та побудувати музей саме тут.

В 2005 році в селищі Брюховичі, поруч зі Львовом було відкрито музей площею 1409 м² , спроектований самим скульптором, який заповів його українському народу в особі Львівської національної галереї мистецтв та був названий — «Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри».

Помер Михайло Дзиндра 8 вересня 2006 року, похований на Личаківському цвинтарі.

В літературі[ред. | ред. код]

Дитинство Михайла описане в книзі для дітей «Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет Тетчер»[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет Тетчер: для молодшого та середнього шкільного віку / А. Крачковська ; літературний редактор І. Андрусяк ; художник Н. Пастушенко. — Київ : Грані-Т, 2009. — 88 сторінок: ілюстрації ; 20 см.— Серія: «Життя видатних дітей». — 3000 примірників. — ISBN 978-966-465-209-1 (в оправі)

Посилання[ред. | ред. код]