Дзун-Хемчицький кожуун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзун-Хемчицький кожуун

Чөөн-Хемчик кожуун

Flag of Dzun-Khemchiksky kozhuun.png
Прапор
Tyva Dzun-Khemchiksky kozhuun.png
Адм. центр місто Чадан
Країна Росія
Регіон Тива
Населення
 - повне 21094 (1 січня 2010)
Площа
 - повна 6484,56 км² км²
Дата заснування 1929
Веб-сайт dzun.tuva.ru
Tyva Dzun-Khemchiksky kozhuun.png

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Дзун-Хемчицький кожуун

Дзун-Хемчицький кожуун (тув. Бай-Тайга кожуун) – район республіки Тива Російської Федерації. Центр – місто Чадан. Розташований у західній частині Республіки Тива.

Історія[ред. | ред. код]

У 1765 році утворився Даа кожуун до складу якого входило 10 сумонів. Чисельність населення складала 1833 людини, кількість подвір’їв – 388. У 1929 році перетворений у Дзун-Хемчикський кожуун. Слово Дзун у перекладі з монгольської означає «східний».

Населення[ред. | ред. код]

Територія кожууна складає 6484,56 км², чисельність населення станом на 1 січня 2010 року складає 21094 людини з яких 10,2 тис. проживає у місті Чадані. Середня щільність населення складає 31,2 км²

Населені пункти[ред. | ред. код]

До складі кожууну входить 11 сільських поселень та 1 міське поселення. Міське поселення

Сільські поселення

Клімат[ред. | ред. код]

Для кожууна характерний різкоконтинентальний клімат з невеликою кількістю атмосферних опадів. Значна частина території кожууна знаходиться у зоні недостатнього зволоження, поширеними у кожууні явищами є весняна та літня посуха.

Економіка[ред. | ред. код]

Провідною галуззю є сільське господарство у якому займаються тваринництвом та рослинництвом. Основні галузі промисловості: лісова та деревообробна, харчова та промисловість будівельних матеріалів. У 20 км на схід від міста Чадан розташований вугільний кар’єр «Чаданський» який забезпечує вугіллям західні кожууни республіки.

Пам’ятки[ред. | ред. код]

Пам’яткою кожууна є Чаданське Устуу-Хурее, яке заново відбудовується а також численні лікувальні джерела аржаанів Кегее-Булак, Чалама.

[1]

Примітки[ред. | ред. код]