Довгоп'ятові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Довгоп'ятові
Carlito syrichta
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Сухоносі (Haplorrhini)
Pocock, 1918
Інфраряд: Довгоп'яти (Tarsiiformes)
Родина: Довгоп'ятові (Tarsiidae)
Gray, 1825
Роди
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Tarsiidae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Tarsiidae
EOL logo.svg EOL: 1646
ITIS logo.svg ITIS: 572773
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9475
Fossilworks: 40838

Довгоп'ятові (Tarsiidae) — родина (біологія) довгоп'ятових.

Опис[ред.ред. код]

Це дрібні тварини з довжиною голови і тіла між 85 і 160 мм, довжина хвоста між 135 і 275 мм і вага до 165 гр.

Тіло струнке, з великою круглою головою, хвіст набагато більший, ніж тіло і без волосся за винятком пучка на кінці. Хутро шовковисте, спинна частина варіюватися від жовто-коричневої до сіро-коричневої або темно-коричневої, в той час як черевна сірувато або жовтувата. Величезні очі найбільш вражаюча риса членів родини, іноді досягає діаметра 1,6 см, але, незважаючи на їх головним чином нічні звички, сітківка позбавлена ​​тапетума. Морда невелика, оснащена носом покритим волосками по краю ніздрів, шия коротка, вуха перетинчасті та безволосі. Передні ноги короткі. Самиці мають 2-3 пари молочних залоз.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Це невеликі примати ведуть деревний і нічний спосіб життя, вони, як правило, переходять з однієї гілки на іншу довгими стрибками, спираючись на довгі задні ноги. Вони в основному комахоїдні, але при необхідності вони також харчуються дрібними хребетними, яйцями змій і птахів.

Середовище проживання[ред.ред. код]

Carlito живуть на Філіппінах, Tarsius на Сулавесі та прилеглих островах, Cephalopachus на Борнео і Суматра.

Джерела[ред.ред. код]

  • Ronald M. Novak, Walker's Mammals of the World, 6th edition, Johns Hopkins University Press, 1999
  • Groves C. & Shekelle M., The Genera and Species of Tarsiidae // International Journal of Primatology, V. 31, N 6, 2010, P. 1071–1082