Примати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Примати
Період існування: 55–0 млн р. т. палеоценнаш час
Olive baboon.jpg
Бабуїн (Papio cynocephalus) — родина Мавпові
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Евархонтогліри (Euarchontoglires)
Grandorder: Euarchonta
Mirorder: Primatomorpha
Ряд: Примати (Primates)
Linnaeus, 1758
Підряди
Range of Non-human Primates.png
Commons-logo.svg Вікісховище: Primates

Примати (Primates, від лат. primas) — ряд плацентарних ссавців, що включає, зокрема, мавп і людину. Ряд налічує ≈ 515 сучасних видів у 16 родинах[1].

Приматам характерні п'ятипалі, дуже рухомі верхні кінцівки (руки), зіставлення великого пальця іншим, нігті. Тіло покрите волоссям, а у лемурових і деяких широконосих мавп є ще і підшерстя, тому їх волосяний покрив нагадує хутро. Для багатьох видів характерні мантії, гриви, бороди, вуса тощо. Більшість приматів мають хвіст. Голова приматів має збільшений мозковий відділ черепа та вкорочені щелепи. У приматів добре розвинений головний мозок, котрий у більшості видів із борознами і звивинами.

Примати поширені в тропічних та субтропічних районах Північної та Південної Америки, Африки та Азії. Більшість приматів проживають в лісах, але деякі (зокрема, людиноподібні мавпи та бабуїни) ведуть наземний спосіб життя, зберігаючи при цьому здатність лазити по деревах. Приматам притаманні соціальні зв'язки, більшість з них живуть стадами або сімейними групами[2].

Наука, що вивчає приматів, називається приматологією.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Про поняття «мавпи» як екоморфологічний тип (вищі примати, але без людини) див. також: Мавпи (Simia).

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Для мавп характерні п'ятипалі дуже рухливі верхні кінцівки (руки), протиставлення великого пальця іншим (для більшості), нігті. Тіло більшості приматів вкрите волоссям, а у лемурових і деяких широконосих мавп є ще й підшерстя, через що їх волосяний покрив можна назвати справжнім хутром.

Класифікація[ред. | ред. код]

Ряд приматів виділив ще у 1758 році Лінней, який відніс до нього людей, мавп, напівмавп, кажанів та лінивців. За визначальні ознаки приматів Лінней прийняв наявність двох молочних залоз і п'ятипалої кінцівки. З XVIII століття склад таксона змінився, але ще у XX столітті повільного лорі відносили до лінивців, а кажани були виключені з числа найближчих родичів приматів на початку XXI століття.

Останнім часом класифікація приматів зазнала значних змін. Раніше виділяли підряди напівмавп (Prosimii) і людиноподібних приматів (Anthropoidea). До напівмавп відносили всіх представників сучасного підряду мокроносі (Strepsirhini), Довгоп'ятів, а також іноді тупай (нині вони розглядаються як особливий ряд). Антропоїди стали інфрарядом мавпоподібних у підряді сухоносих мавп. Крім того, раніше виділяли родину понгід, яке тепер вважається підродиною понгіни у родині гомініди.

Підряд мокроносі (Strepsirhini)[ред. | ред. код]

Підряд сухоносі мавпи (Haplorhini)[ред. | ред. код]

Філогенетика[ред. | ред. код]

Згідно з сучасними уявленнями, які були сформовані на підставі молекулярних досліджень 1999 року, виявилося, що найближчі родичі людини не тупаї, а шерстокрили. Примати, шерстокрили та тупаєподібні (разом з гризунами та Зайцеподібні) відносяться до однієї з чотирьох гілок плацентарних — надряду Euarchontoglires, а рукокрилі — до надряду Laurasiatheria . Раніше приматів, шерстокрилів і тупаєподібних групували разом з рукокрилими в надряд Archonta.

Euarchontoglires 
 Glires 

 Rodentia

 Lagomorpha

 Euarchonta 

 Scandentia

Primatomorpha

 Dermoptera

 Primates 
 Strepsirrhini 

 (lemuriformes and lorisiformes)

 Haplorrhini 

 Tarsiiformes

 Simiiformes (platyrrhini and catarrhini)


Примати виникли від спільного з шерстокрилами предка в верхньокрейдяному періоді. Оцінки часу появи приматів різняться від консервативних 65-75 мільйонів років тому до 79-116 мільйонів років тому (за молекулярним годинником)[3][4]. Найдавнішим відомим приматом є рід Altiatlasius з єдиним видом.

Найдавніші примати, цілком ймовірно, розселилися з Азії в інші місця Старого Світу і Північної Америки, де дали основу для розвитку лемурів і довгоп'ятів. Вихідні форми мавп Нового і Старого Світу, ймовірно, отримали початок від примітивних довгоп'ятоподібних (деякі автори предками мавпоподібних вважають древніх лемуроподібних). Мавпи Нового Світу виникли незалежно від мавп Старого Світу. Предки їх проникли з Північної Америки до Південної, тут розвивалися й спеціалізувалися, пристосовуючись до умов виключно деревного життя. Людина за багатьма анатомічними і біологічними рисами належить до вищих приматів, де становить окрему родину гомінід (Hominidae) з родом людина (Homo) і одним сучасним видом — людина розумна (H. sapiens). За дуже багатьма анатомо-фізіологічними ознаками з людиною дуже подібні не лише людиноподібні, але і нижчі примати. Вони навіть схильні до багатьох захворювань, що властиві людині (наприклад, шигельозу, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кору, ангіни тощо), і які загалом перебігають, так само як і в людини. Іноді людиноподібні примати гинуть від апендициту.

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]