Примати
| Примати | |
|---|---|
| |
| Бабуїн (Papio cynocephalus) — родина Мавпові | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Надряд: | Евархонтогліри (Euarchontoglires) |
| Grandorder: | Euarchonta |
| Mirorder: | Primatomorpha |
| Ряд: | Примати (Primates) Linnaeus, 1758 |
| Підряди | |
| |
 Вікісховище: Primates
| |
Примати (Primates, від лат. primas) — ряд плацентарних ссавців, що включає, зокрема, мавп і людину. Ряд налічує ≈ 515 сучасних видів у 16 родинах[1].
Приматам характерні п'ятипалі, дуже рухомі верхні кінцівки (руки), зіставлення великого пальця іншим, нігті. Тіло покрите волоссям, а у лемурових і деяких широконосих мавп є ще і підшерстя, тому їх волосяний покрив нагадує хутро. Для багатьох видів характерні мантії, гриви, бороди, вуса, брови тощо. Більшість приматів мають хвіст. Голова приматів має збільшений мозковий відділ черепа та вкорочені щелепи. У приматів добре розвинений головний мозок, котрий у більшості видів із борознами і звивинами.
Примати поширені в тропічних та субтропічних районах Північної та Південної Америки, Африки та Азії. Більшість приматів проживають в лісах, але деякі (зокрема, людиноподібні мавпи та бабуїни) ведуть наземний спосіб життя, зберігаючи при цьому здатність лазити по деревах. Приматам притаманні соціальні зв'язки, більшість з них живуть стадами або сімейними групами[2].
Наука, що вивчає приматів, називається приматологією.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
- Бінокулярний зір
- Волосяний покрив
- П'ятипалі кінцівки
- Пальці з нігтями
- Великий палець кисті протиставлений всім іншим
- Недорозвинений нюх
- Значний розвиток півкуль головного мозку
Про поняття «мавпи» як екоморфологічний тип (вищі примати, але без людини) див. також: Мавпи (Simia).
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Для мавп характерні п'ятипалі дуже рухливі верхні кінцівки (руки), протиставлення великого пальця іншим (для більшості), нігті. Тіло більшості приматів вкрите волоссям, а у лемурових і деяких широконосих мавп є ще й підшерстя, через що їх волосяний покрив можна назвати справжнім хутром.
Класифікація[ред. | ред. код]
Ряд приматів виділив ще у 1758 році Лінней, який відніс до нього людей, мавп, напівмавп, кажанів та лінивців. За визначальні ознаки приматів Лінней прийняв наявність двох молочних залоз і п'ятипалої кінцівки. З XVIII століття склад таксона змінився, але ще у XX столітті повільного лорі відносили до лінивців, а кажани були виключені з числа найближчих родичів приматів на початку XXI століття.
Останнім часом класифікація приматів зазнала значних змін. Раніше виділяли підряди напівмавп (Prosimii) і людиноподібних приматів (Anthropoidea). До напівмавп відносили всіх представників сучасного підряду мокроносі (Strepsirhini), Довгоп'ятів, а також іноді тупай (нині вони розглядаються як особливий ряд). Антропоїди стали інфрарядом мавпоподібних у підряді сухоносих мавп. Крім того, раніше виділяли родину понгід, яке тепер вважається підродиною понгіни у родині гомініди.
Підряд мокроносі (Strepsirhini)[ред. | ред. код]
- Інфраряд лемуроподібні (Lemuriformes)
- надродина Lemuroidea
- Лемурові (Lemuridae): власне лемури
- Карликові лемури (Cheirogaleidae): карликові та мишачі лемури
- Лепілемурові (Lepilemuridae)
- Індрієві (Indriidae): Індрі, авахі та сіфака
- Айаєві (Daubentoniidae): ай-ай (єдиний вид)
- надродина Lorisoidea
- надродина Lemuroidea
Підряд сухоносі мавпи (Haplorhini)[ред. | ред. код]
- Інфраряд довгоп'ятоподібні (Tarsiiformes)
- Довгоп'ятові (Tarsiidae)
- Інфраряд мавпоподібні (Simiiformes)
- Парворяд широконосі мавпи, або мавпи Нового Світу (Platyrrhina)
- Ігрункові (Callitrichidae)
- Капуцинові (Cebidae)
- Нічні мавпи (Aotidae)
- Сакієві (Pitheciidae)
- Павукоподібні (Atelidae)
- Парворяд вузьконосі або мавпи Старого Світу (Catarhina)
- Надродина песоголові (Cercopithecoidea)
- Надродина людиноподібні, або гоміноїди (Hominoidea), або антропоморфіди (Anthropomorphidae)
- Гібонові, або малі людиноподібні мавпи (Hylobatidae): справжні гібони, номаскуси, хулока та сіаманги
- Гомініди (Hominidae): орангутани, горили, шимпанзе та люди
- Парворяд широконосі мавпи, або мавпи Нового Світу (Platyrrhina)
Філогенетика[ред. | ред. код]
Згідно з сучасними уявленнями, які були сформовані на підставі молекулярних досліджень 1999 року, виявилося, що найближчі родичі людини не тупаї, а шерстокрили. Примати, шерстокрили та тупаєподібні (разом з гризунами та Зайцеподібні) відносяться до однієї з чотирьох гілок плацентарних — надряду Euarchontoglires, а рукокрилі — до надряду Laurasiatheria . Раніше приматів, шерстокрилів і тупаєподібних групували разом з рукокрилими в надряд Archonta.
| Euarchontoglires |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примати виникли від спільного з шерстокрилами предка в верхньокрейдяному періоді. Оцінки часу появи приматів різняться від консервативних 65-75 мільйонів років тому до 79-116 мільйонів років тому (за молекулярним годинником)[3][4]. Найдавнішим відомим приматом є рід Altiatlasius з єдиним видом.
Найдавніші примати, цілком ймовірно, розселилися з Азії в інші місця Старого Світу і Північної Америки, де дали основу для розвитку лемурів і довгоп'ятів. Вихідні форми мавп Нового і Старого Світу, ймовірно, отримали початок від примітивних довгоп'ятоподібних (деякі автори предками мавпоподібних вважають древніх лемуроподібних). Мавпи Нового Світу виникли незалежно від мавп Старого Світу. Предки їх проникли з Північної Америки до Південної, тут розвивалися й спеціалізувалися, пристосовуючись до умов виключно деревного життя. Людина за багатьма анатомічними і біологічними рисами належить до вищих приматів, де становить окрему родину гомінід (Hominidae) з родом людина (Homo) і одним сучасним видом — людина розумна (Homo sapiens). За дуже багатьма анатомо-фізіологічними ознаками з людиною дуже подібні не лише людиноподібні, але і нижчі примати. Вони навіть схильні до багатьох захворювань, що властиві людині (наприклад, шигельозу, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кору, ангіни тощо), і які загалом перебігають, так само як і в людини. Іноді людиноподібні примати гинуть від апендициту.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 06.11.2021.
- ↑ Біологія - універсальний довідник
- ↑ Flying lemurs are the closest relatives of primates. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 26 листопада 2011.
- ↑ Evolution and biogeography of primates: a new model based on molecular phylogenetics, vicariance and plate tectonics. Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 26 листопада 2011.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- 5 найвагоміших відкриттів у антропології 2009 року [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
- Карликовий шимпанзе банобо [Архівовано 20 вересня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
- Антропоґенізація [Архівовано 3 лютого 2012 у Wayback Machine.] (укр.)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Примати |
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|