Донбасс (газета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Донбасс

Газета Донбасс.jpg


Тип щоденна газета
Формат друкований, електронний

Видавець ЗАТ Газета «Донбасс»
Головний редактор Олександр Бриж
Засновано 1917
Мова російська
Головний офіс пр. Київський, 48, 5-6 поверхи, Донецьк, 83054
Передплатний індекс (Укрпошта) 61037

Веб-сторінка:
donbass.ua

«Донба́сс» — наймасовіша донецька обласна газета, видається від 1917 року в Донецьку.

Історія газети[ред.ред. код]

У довідці Інституту історії Академії наук України, підготовленій до 50-річчю «Социалистического Донбасса», вказувалося: «Вже в липні 1917 р. Рада приступила до видання своєї газети, яка вийшла з періодичністю три рази в тиждень. Газета отримала назву «Известия Юзовского Совета Рабочих и Солдатских депутатов»…

Перший її номер з'явився на світ 15 липня 1917 року.

До жовтня 1917 р. в Юзівській Раді переважали меншовики. На початку 1918 року більшовицька організація Юзівки настільки зміцніла, що змогла взяти видання газети на себе. У результаті останній номер «Известий» вийшов 1 січня 1918 року, усього їх було 65.

А з 8 березня більшовики почали випускати газету «Донкая правда». Життя «Донецкой правды» було коротким, вже в квітні того ж року видання припинилося — Донбас окуповували кайзерівські солдати.

У евакуації в Павлограді більшовики продовжили випуск газети, перейменувавши її в «Донецкий коммунист».

І лише з 14 січня 1920 року продовжився нормальний випуск газети під назвою «Известия Юзовского уревкома и упарткома РКП». Цей заголовок ще двічі зазнавав змін в зв'язку з реконструкцією в назві і організаційній будові правлячої партії.

Черговий заголовок — «Диктатура труда» газета отримала в травні 1920 року і була тоді органом РК КП(б)У і Виконкому Юзівського району. Згодом вона стала окружною газетою. З цим паспортом видання виходило 12 років, бурхливі роки відновлення народного господарства, індустріалізації країни, колективізації сільського господарства. А влітку 1932 року в «Диктатурі труда» було вміщено оголошення: «З 1 серпня «Диктатура труда» реорганізується в газету «Социалистический Донбасс» — орган Донецького обкому КП(б)У, Облвиконкому, Облпрофбюро, Сталінського міського комітету партії, міськради. Остання зміна в назві газета пережила в 1991 році, після відомих подій, пов'язаних з КПРС. До того часу єдиним засновником газети був обком КПУ, обласна ж Рада народних депутатів вийшла зі складу засновників раніше.

З серпня 1991 року газета стала іменуватися «Донбас», її законним засновником виступив трудовий колектив редакції. Відтоді «Донбас» дещо змінив як свій зовнішній вигляд, так і зміст. Ставши незалежною від правлячих структур, газета зробила орієнтацію на масового читача. Її головною справою, кредо є захист інтересів передплатників, читачів газети.

«Донбас» станом на 2007 р. сьогодні має найбільший передплатний наклад серед донецьких обласних газет. Останнім часом газета випускає шість додатків: «Хозяин», «Зодиак», «Спорт-Арена», «Ладья», «TV-мир» і безкоштовний додаток «Донецкий выпуск».

Цікаво[ред.ред. код]

На початку березня 1963 р. Донецькою обласною парторганізацією компартії України було прийнято рішення розпочати випуск україномовного варіанту газети. Над ним працювали: Володимир Буц (Вербиченко), Валентина Дроздова, Алла Суровцева, Світлана Колодіна, Костянтин Спасенко, Василь Стус. Декілька чисел україномовної газети були підготовлені і вийшли друком.[1]

За даними[2] з квітня 1963 року по квітень 1965 року у світ вийшло 509 номерів українського «Соціалістичного Донбасу». Тобто виходив українською мовою «Соціалістичний Донбас» рівно два роки накладом кілька десятків тисяч примірників.

Джерела[ред.ред. код]

  • Офіційна сторінка газети(рос.)
  • Газеті «Донбасс» – 85 (1917) // Календар знаменних і пам’ятних дат Донецької області. 2002 рік. – Донецьк, 2001. – С. 51–53.
  • Вовенко, В. Ф. Эпоха газетной строкой: К 90-летию со дня выхода первого номера газеты «Донбасс» // Календар знаменних і пам’ятних дат Донецької області. 2007 рік. – Донецьк, 2006. – С. 65–68.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Стус Дмитро. Василь Стус: життя як творчість // Київ. 2004. 368 с.
  2. Анатолій Єременко. Василь Стус нас поєднав. Газета "Донеччина"