Донський (хутір)
| хутір Донський | |
|---|---|
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Ростовська область |
| Муніципальний район | Азовський район |
| Поселення | Кагальницьке сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 60201830002 |
| Код ЗКТМО: | 60601430106 |
| Основні дані | |
| Попередні назви: | Государів хутір |
| Перша згадка: | 1770 |
| Населення | 162 осіб (2010 рік) |
| Поштові індекси | 346770 |
| Телефонний код | +7 +7 86342 |
| Географічні координати: | 47°06′58″ пн. ш. 39°18′44″ сх. д. / 47.11611111113877826° пн. ш. 39.31222222224977259° сх. д.Координати: 47°06′58″ пн. ш. 39°18′44″ сх. д. / 47.11611111113877826° пн. ш. 39.31222222224977259° сх. д. |
| Водойма | Дон |
| Відстань | |
| До центру муніципального району/міського округу (км): | |
| - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
14 км |
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
48 км |
| Мапа | |
  Донський | |
|
| |
Донський (рос. Донской) — хутір у Кагальницькому сільському поселенні Азовського району Ростовської області.
Село розташоване у дельті Дону на острові, на правому березі Дону.
Населення на 2010 рік 162 особи[1].
1696 року під час 2-го походу московського царя Петра І на Азов біля Петровського влаштували московську гарматну батарею, а нижче Доном, де зараз Донський хутір, було неводище для риболовлі государю. Так неводище прозвали Государевим.
Власне Государів хутір виник після 1774 року[2].
На початку XIX ст. зведено кам'яний храм.
На 1859 рік Государівський козацький хутір відносився до Єлісаветівського юрту налічував 86 дворових господарств, 414 осіб (212 чоловіків та 202 жінок); православний молитовний будинок; 31 рибальська ватага[3].
На 1873 рік Государів хутір налічував 139 дворових садиб, 24 бездворових садиб; 1034 особи (619 чоловіків й 415 жінок))[4].
За радянської влади Государів хутір перейменували на Донський хутір, а донсько-козацький Єлісаветівський юрт скасували.
1922 року хуторяни продали свою церкву сусідньому хутору Коханову за декілька сот пудів пшениці та 3 дерев'яних амбара[5].
- Православний храм Государева хутора початку XIX ст.
- Родовий будинок козака І. А. Нефедова 1-ї половини XIX ст.
- Родовий будинок козака Шинкаренка
- Будинок з магазином купця Ілоусова
- Родовий будинок козака Д. Н. Ірхіна
- ↑ Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов – районных центров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи человек и более — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ http://www.razdory-museum.ru/c_nizovaya-2.html [Архівовано 30 серпня 2009 у Wayback Machine.] Т. А. Федотова «Самая низовая на Дону»
- ↑ Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Выпуск 12: Земля Донского Войска: по сведениям 1859 года / обработан ред. И. Вильсоном. — 1864. — Санкт-Петербург: в типографии Карла Вульфа, 1861—1885 года.
- ↑ Список населенных мест Области Войска Донского по переписи 1873 года Видавництво Області Війська Донського - 1875 рік - Новочеркаськ - 275 сторінок.
- ↑ http://www.ruthenia.ru/sovlit/j/273.html [Архівовано 26 травня 2008 у Wayback Machine.] Ингулов С. «На текущие темы». Статья «Красная новь». 1922. N 3. С.225-239