Дослідний зразок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дослідний зразок бронетранспортера «Дозор-Б» на виставці «Сила нескорених» до Дня захисника України (2015)

До́слідний зразо́к (виробу) (англ. pilot sample) — зразок продукції, виготовлений за наново розробленою документацією для перевірки шляхом випробувань відповідності її заданим технічним вимогам з метою прийняття рішення про можливість впровадження у виробництво і (чи) використання за призначенням[1].

Сукупність дослідних зразків виробу, виготовлених за встановлений інтервал часу, називається дослідною партією.

Призначення дослідного зразка[ред. | ред. код]

При виготовленні дослідного зразка відбувається одночасно перевірка основної ідеї конструкції виробу й коригування креслеників. В цей же час розробляється технологія серійного виробництва, проектується необхідне технологічне оснащення. Проектування технології та оснащення також викликає необхідність деяких змін і уточнень до конструкторської документації, спрямованих на підвищення технологічності конструкції і забезпечення технологічності складання виробу.

Для дрібносерійного та одиничного виробництва продукції, при тривалому циклі її виготовлення та монтажу, виготовлення дослідного зразка не передбачається. У даному разі випускається головний зразок — перший екземпляр виробу, виготовлений за новоствореною документацією для застосування замовником з одночасним відпрацюванням конструкції і технологічної документації для виробництва і експлуатації решти виробів даної партії чи серії.

Роль і місце дослідного зразка у проектуванні виробу[ред. | ред. код]

Проектування і виготовлення дослідного зразка (дослідної партії) проводиться на стадії розроблення робочої документації виробу і може передбачати до п'яти етапів.

На першому етапі розробляють конструкторську документацію для виготовлення дослідної партії (дослідного зразка). Одночасно визначають можливість одержання від постачальників деяких деталей і вузлів, блоків (комплектуючих). Всю документацію передають в експериментальний цех для виготовлення нею дослідної партії (дослідного зразка).

На другому етапі здійснюють виготовлення і заводські випробування дослідної партії (дослідного зразка). Зазвичай, проводять заводські механічні, електричні, кліматичні й інші випробування.

Третій етап полягає у коригуванні технічної документації за результатами заводських випробувань дослідних зразків.

Якщо виріб проходить державні випробування (четвертий етап), то в процесі цих випробувань уточнюються параметри і показники виробу в реальних умовах експлуатації, виявляються всі недоліки, які згодом усуваються.

П'ятий етап полягає у коригуванні документації за результатами державних випробувань і узгодженні з технологами питань, що стосуються шорсткості поверхонь, точності виготовлення, допусків і посадок.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДСТУ 3021-95 Випробування і контроль якості продукції. Терміни та визначення.

Джерела[ред. | ред. код]

  • ДСТУ 3278-95 Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Основні терміни та визначення.
  • Економіка підприємства: підручник / ред. С. Ф. Покропивний. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К. : КНЕУ, 2001. — 528 с. : іл. — ISBN 966-574-148-9
  • Бойчик І. М. Економіка підприємства: навч. посібник / І. М. Бойчик. — К. : Атіка, 2002. — 479 с. — ISBN 966-8074-29-7