Дощовий садок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дощові сади — це штучне поглиблення в рельєфі, засаджене вологолюбними багаторічними рослинами, які завдяки особливостям кореневої системи збирають та затримують опадову воду з території.

Створення дощових садків є однією із практик призначених для очищення забруднених зливових стоків. Такі конструкції - це також чудовий метод для повторного використання та оптимізації дощової води, зменчуючи чи уникаючи необхідність додаткової іригації. Рослинна композиція дощових садків складається водночас з вологолюбних і витривалих до посухи видів, які після приживання не потребують особливого догляду.

Корисні функції та переваги дощових садів

  • Поглинання, затримання та фільтрування до 90% води. Зниження рівня підтоплення території під час злив та живлення назбираною водою рослин у період посухи
  • Очищення та зволоження повітря завдяки рослинам
  • Економія коштів міського бюджету, що витрачаються на обслуговування системи каналізацій та очистку води на очисних спорудах.
  • Зменшення споживання енергії за рахунок пониження навантаження на звичайну зливову інфраструктуру.
  • Забезпечення локальної боротьби з повенями
  • Естетичність конструкції
  • Поєднання будівель та довкілля інтегрованими та екологічно вигідними способами

Історія[ред. | ред. код]

Дощові сади для побутового використання були розроблені в 1990 році в графстві Принс - Джордж, штат Меріленд, коли у Діка Брінкера, забудовника, що будував новий житловий район, виникла ідея, як краще замінити звичний для Америки та Канади, так званий, BMP (best management practices проти забрудення водойм)[en] на зону біоретенції. З цією ідеєю він звернувся до Ларрі Коффмана, інженера з охорони довкілля та помічника директора округу з питань Програм та Планування у Департаменті екологічних ресурсів. Результатом стало широке використання дощових садів у Сомерсеті ( житловому підрозділі, який має 28-67 метрів квадратних ) на території кожного будинку. Ця система виявилася високоефективною. Замість системи бордюрів, тротуарів та канав, яка коштувала б майже 400 000 доларів, встановлені дренажні канали коштували 100 000 доларів. Це також було набагато вигідніше, ніж будівництво вищевказаних ставків BMP. Моніторинг, проведений у наступних роках, показав, що дощові сади призвели до зменшення стоку дощових вод на 75–80% під час регулярних опадів.

Створення дощових садів[ред. | ред. код]

Відеоінструкція створення дощового садка у ґрунті від громадської організації "Плато"[ред. | ред. код]

YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=3Bvn2iFq4Ms&t=2s [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.]


Інші корисні посилання:

  1. У Львові облаштували перший громадський дощовий садок [Архівовано 15 червня 2021 у Wayback Machine.] ГО "Плато"
  2. Дощовий садок: природоорієнтована дренажна система на Подолі [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.] Команда «Міського сафарі»
  3. Візуалізація поперечного розрізу дренажної системи дощового садка [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] від ГО “Плато”

Чимало закордонних практик, що стосуються облаштування дощових садків можна знайти у відкритому доступі в мережі Інтернет за пошуковими назвами “rain garden” та “ogrod deszczowy”

Приклади дощових садів у світі[ред. | ред. код]

Нещодавно висаджений домашній дощовий сад
Дощовий сад, SUNY College of Environmental Science and Forestry, Сіракузи, Нью-Йорк

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]