Дружина на одну ніч
Дружина на одну ніч | |
|---|---|
| італ. Moglie per una notte | |
 | |
| Жанр | кінокомедія |
| Режисер | Маріо Камеріні[it] |
| Продюсер | Анджело Ріццолі[it] |
| Сценарист | Маріо Камеріні, Франко Брузаті[it] Паоло Леві[it] |
| На основі | комедії Анни Боначчі[it] |
| У головних ролях | Джина Лоллобриджида Джино Черві Паоло Стоппа |
| Оператор | Альдо Джордані[it] |
| Композитор | Алессандро Чиконьїні |
| Художник | Флавіо Могеріні |
| Тривалість | 85 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |  Італія |
| Рік | 1952 |
| IMDb | ID 0044913 |
| Рейтинг | IMDb:  |
 Дружина на одну ніч у Вікісховищі | |
«Дружина на одну ніч» (італ. Moglie per una notte) — італійська кінокомедія 1952 року режисера Маріо Камеріні[it] на основі комедії Анни Боначчі[it] «Час фантазії».
Граф д'Оріджо (Джино Черві), горезвісний гульвіса та ловелас, зваблений привабливою жінкою — Джеральдіною (Надія Ґрей[en]), сподівається спокусити її. Він намагається з'ясувати, хто вона.
Джеральдіна є досвідченою куртизанкою, проте місцевий мер (Паоло Стоппа) каже графові, що вона — Оттавія (Джина Лоллобриджида), дружина його племінника, Енріко (Армандо Франчьолі[it]), молодого композитора. Енріко нещодавно закінчив писати оперу і йому потрібна підтримка графа, щоб поставити її на сцені в Пармі. Дядько Енріко сподівається допомогти йому, використовуючи Джеральдіну, щоб вона могла бути «спокушеною». Перш ніж підкоритися графові, Джеральдіна вимагатиме від графа обіцянки поставити оперу її «чоловіка».
- Джино Черві — граф д'Оріджо
- Джина Лоллобриджида — Оттавія, дружина Енріко
- Надія Ґрей[en] — Джеральдіна
- Армандо Франчолі[it] — Енріко Беллі
- Паоло Стоппа — мер Августо Беллі
- У 1964 році Біллі Вайлдер використав той самий сюжет у Голлівуді як шаблон для своєї комедії «Поцілуй мене, дурнику»[en], події якої розгортаються в другій половині ХХ століття.
«Дружина на одну ніч» на сайті IMDb (англ.) 
(02.07.2022)
|
| ||||||||||||||||||||||
