Дрімлюга малий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дрімлюга малий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Рід: Setopagis
Вид: Дрімлюга малий
Setopagis parvula
(Gould, 1837)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Caprimulgus parvulus
Setopagis parvulus
Antrostomus parvulus
Посилання
Вікісховище: Setopagis parvula
Віківиди: Setopagis parvula
ITIS: 555561
NCBI: 382308

Дрімлюга малий[2] (Setopagis parvula) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Колумбійський дрімлюга раніше вважався конспецифічним з малим дрімлюгою.

Опис[ред. | ред. код]

Малий дрімлюга

Довжина птаха становить 19-21 см, вага 25-42 г, самиці 30-47 г. Самці мають переважно сірувато-коричневе забарвлення, поцятковане охристими, коричневі і чорнувато-бурими плямками і смугами. Живіт охристий, поцяткований коричневими смугами. На задній частині шиї широкий, нечіткий охристий "комір", підборіддя охристе, горло біле. На крилах широкі білі смуги, крайні стернові пера на кінці білі. У самиць горло охристе, білі плями на крилах і хвості відсутні. Крик самця — гучна, клацаюча трель "доп, дро-дро-дро".

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Малі дрімлюги мешкають в Перу, Болівії, Бразилії, Аргентині, Парагваї і Уругваї. Вони живуть в саванах, рідколіссях і чагарникових заростях, на узліссях вологих рівнинних тропічних лісів, на пасовищах і евкаліптових плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря. Ведуть нічний спосіб життя. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Сезон розмноження триває з червень по січень. Відкладають яйця просто на голу землю. В кладці 2 яйця, насиджують і самиці і самці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Setopagis parvula. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 6 травня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 06 травня 2022.