ЕС Сетіф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«ЕС Сетіф»
Повна назва Антант Спортів де Сетіф
(араб. الوفاق الرياضي السطايفي‎)
Прізвисько Е.С.С.,
Ель-Кахла (Чорні лідери)
Лез Егль Нуар
(Чорні орли)
Засновано 1958
Населений пункт Сетіф, Алжир Алжир
Стадіон «8 травня 1945»
Вміщує 25 000
Президент Алжир Хассан Хаммар
Головний тренер Алжир Хейреддін Мадуї
Ліга Алжирська Професіональна
Ліга 1
2021/2022 7-ме
Домашня
Виїзна
Запасна

Анта́нт Спорті́в де Сеті́ф (фр. Entente sportive de Sétif) — або просто «ЕС Сеті́ф» (араб. الوفاق الرياضي السطايفي‎) — професіональний алжирський футбольний клуб з міста Сетіф, який виступає в Алжирській Професіональній Лізі 1. Клуб було засновано 1958 році, домашні поєдинки команда проводить на стадіоні 8 травня 1945 року.

ЕС Сетіф — найуспішніший футбольний клуб Алжиру, клуб 7 разів перемагав у Алжирській Професіональній Лізі 1 та 8 разів здобував Кубок Алжиру. Також ЕС Сетіф є одним з трьох алжирських футбольних клубів, які перемагали в Лізі Чемпіонів КАФ, це відбулося в 1988 та 2014 роках. Також клуб двічі вигравав двічі Арабську лігу чемпіонів, в 2007 та 2008 роках, а також двічі здобував Північноафриканський кубок, в 2009 та 2010 роках. В 2015 році ЕС Сетіф став першим алжирським футбольним клубом, який завоював Суперкубок КАФ.

ЕС Сетіф ставав переможцем Ліги чемпіонів КАФ після перемоги над представником ДР Конго, клубом Віта (Кіншаса) у фіналі сезону 2014 року, завоював Суперкубок КАФ, після перемоги над єгипетським Аль-Аглі у фіналі турніру сезону 2015 року,[1] а також став переможцем Алжирської Професіональної Ліги 1 у сезоні 2014/15 років.

Історія[ред. | ред. код]

Клуб було засновано в 1958 році Алі Бенауда та Алі Лаяссом під назвою «Антант Спортів Сетіфьєнн» (АСС), в 1977 році назва клубу була змінена на «Антант Петрольєр Сетіфьєнн» (АПС), в 1984 році клуб був відомий вже під назвою «Антант Пластік Сетіфьєнн» (АПС), а дещо пізніше знову змінив назву, цього разу на «Антант Спортів Сетіфьєнн» (АСС).[2]

Першими кольорами клубу були зелений та білий, а після конфлікту з Французькою Армією в матчі з ФК «Гадір» 8 травня 1945 року кольори клубу було змінено на чорний і білий, як символ скорботи через сумнозвісні події в цей день. Стадіон Гукссан також було перейменовано на початкову назву клубу.

ЕС Сетіф належить до числа найпрестижніших клубів Алжирського Топ-дивізіону. Клуб 8 разів здобував Кубок Алжиру, а також це єдиний алжирський футбольний клуб, який здобував престижний Афро-Азійський кубок, сталося це 1989 року в Катарі.

Починаючи з моменту свого заснування, ЕС Сетіф змінив 19 президентів, першим з яких був Ібрахім Докомі. Зараз посаду президента клубу займає Хассан Хаммар.

Африканський успіх[ред. | ред. код]

В 1988 році ЕС Сетіф тріумфував у Кубку африканських чемпіонів після перемоги з підсумковим рахунком 4:1 над Іваньянву Нешионал з Нігерії.[3] Після поразки у першому матчі на стадіоні «Ліберті Стедіум» в Ібадані з рахунком 0:1, ЕС Сетіф забив 4 м'ячі у ворота суперників у себе вдома, у місті Константіна, та завоював цей трофей. В той час коли ЕС Сетіф грав у Кубку африканських чемпіонів, на національному рівні він виступав у другому дивізіоні чемпіонату, і, таким чином, є єдиним африканським футбольним клубом, який переміг у цьому турнірі, не виступаючи при цьому в елітному дивізіоні національного чемпіонату.

Завдяки перемозі у Кубку африканських чемпіонів 1988 року, команда кваліфікувалася для участі в Афро-Азійському клубному чемпіонаті 1989 року, ЕС Сетіф зустрівся з переможцем Азійського клубного чемпіонату клубом Ас-Садд з Катару. ЕС Сетіф переміг в обох поєдинках, з рахунком 2:0 вдома та 3:1 в Досі, і таким чином, завоював трофей.[4] Також ЕС Сетіф став єдиною алжирською командою, яка здобула цей престижний трофей.

29 червня 2010 року ЕС Сетіф став першим в алжирським професійним футбольним клубом.[5]

8 серпня 2010 року ЕС Сетіф переміг представника Тунісу Сфаксьєн з рахунком 1:0 та став переможцем першого розіграшу Північноафриканського Суперкубку.[6]

Екіперування[ред. | ред. код]

Досягнення[ред. | ред. код]

Національні[ред. | ред. код]

  • Алжир Алжирська Професіональна Ліга 1
    • Чемпіон (7): 1967/68, 1986/87, 2006/07, 2008/09, 2011/12, 2012/13, 2014/15
    • Срібний призер (3): 1982/83, 1985/86, 2009/10
    • Бронзовий призер (6): 1977/78, 1980/81, 1981/82, 2007/08, 2010/11, 2013/14
  • Алжир Алжирська Професіональна Ліга 2
    • Чемпіон (2): 1988/89, 1996/97
    • Срібний призер (1): 1994/95
  • Алжир Кубок Алжиру
    • Володар (8): 1962/63, 1963/64, 1966/67, 1967/68, 1979/80, 1988/89, 2009/10, 2011/12

Африканські турніри[ред. | ред. код]

  • Суперкубок КАФ
    • Володар (1): 2015

Міжнародні турніри[ред. | ред. код]

  • Афро-Азійський клубний чемпіонат
    • Володар (1): 1989

Регіональні змагання[ред. | ред. код]

  • Арабська ліга чемпіонів з футболу
    • Володар (2): 2007, 2008
  • Північноафриканський Кубок чемпіонів
    • Володар (1): 2009
  • Північноафриканський Кубок володарів Кубків
    • Володар (1): 2010
  • Північноафриканський Суперкубок
    • Володар (1): 2010

Результати виступів на континентальних турнірах під егідою КАФ[ред. | ред. код]

Клуб тричі виступав у Кубок африканських чемпіонів в період з 1987 по 1989 років та 6 разів у Лізі чемпіонів КАФ з 2008 року і до теперішнього часу.

1987 – Другий раунд
1988 – Чемпіон
1989 – Перший раунд
2008 – Перший раунд
2010 – Груповий етап
2011 – Третій раунд
2013 – Третій раунд
2014 – Чемпіон
2015 – Груповий етап
2009 – Фіналіст
2011 – Другий раунд 8-ми
2012 – Перший раунд
2013 – Груповий етап
  • Кубок володарів кубків КАФ: 2 виступи
1981 – 1/4 фіналу
1991 – 1/2 фіналу
  • Суперкубок КАФ: 1 виступ
2015 – Чемпіон

Відомі гравці[ред. | ред. код]

Нижче перераховані відомі гравці клубу, які представляли ЕС Сетіф у чемпіонаті та міжнародних змаганнях з моменту заснування клубу в 1958 році, щоб потрапити до списку, який буде наведений нижче, гравець повинен зіграти принаймні 100 офіційних матчів у складі клубу або представляв національну збірну, за яку гравець має право виступати під час його перебування у складі ЕС Сетіф або після того, як він покинув клуб.

Алжир
  • Алжир Насер Аджісса
  • Алжир Лаїд Бельхамель
  • Алжир Ісаад Бураглі
  • Алжир Фаузі Шауші
  • Алжир Абдельмумен Джабу
  • Алжир Ламурі Джедіат
  • Алжир Фарес Феллаї
  • Алжир Абдераман Хашуд
  • Алжир Лазхар Хадж Аїсса
  • Алжир Самір Хаджауї
  • Алжир Набіл Хемані
Алжир
  • Алжир Мессауд Куссім
  • Алжир Абделькадер Лаїфауї
  • Алжир Халед Леммушія
  • Алжир Хейреддін Мадуї
  • Алжир Хосін Метреф
  • Алжир Антар Османі
  • Алжир Сліман Рао
  • Алжир Абдельхамід Салхі
  • Алжир Абдельхакім Серрар
  • Алжир Абдельмалек Зіая
  • Алжир Малік Зорган
Африка

Відомі тренери[ред. | ред. код]

Період[7] Ім'я
1964–67 Алжир Абдельхамід Кермалі
1 липня 2005 – 1 січня 2006 Франція Ерве Ревеллі
2005–06 Алжир Хосін Зекрі
2006–07 Алжир Рашид Бельхут
2007 Алжир Рабах Саадан
2007 Алжир Нуреддін Сааді
3 грудня 2007 – 30 червня 2008 Франція Бернар Сімонді
1 вересня 2008 – 30 червня 2009 Алжир Азеддін Аїд Джубі
8 жовтня 2009 – 18 серпня 2010 Алжир Нуреддін Зекрі
19 серпня 2010 – 31 грудня 2010 Італія Джованні Солінас
13 січня 2011 – 30 червня 2011 Італія Джованні Деллакаса
22 вересня 2011 – 16 червня 2012 Швейцарія Ален Гейгер
1 липня 2012 – 8 вересня 2013 Франція Хубер Велуд
8 вересня 2013 – 26 вересня 2013 Алжир Хайреддін Мадуї (в.о.)
27 вересня 2013 – 8 грудня 2013 Франція Жан-Крістіан Ланг
8 грудня 2013 – 5 липня 2014 Алжир Рабах Саадан
8 липня 2014– Алжир Хайреддін Мадуї

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чорні Орли намалювали досить, щоб забрати Африканський трофей. FIFA.com. 2 листопада 2014 року. Архів оригіналу за 20 вересня 2015. Процитовано 4 грудня 2014 року.
  2. Алжир 2008/09. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 18 липня 2016.
  3. Ерік Боесенберг (1 грудня 1998 року). Африканські клубні змагання 1988. RSSSF. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 11 квітня 2012 року.
  4. Ніл Моррісон (13 січня 2011 року). Афро-Азійський клубний чемпіонат. RSSSF. Архів оригіналу за 2 січня 2010. Процитовано 18 липня 2016.
  5. ЕС Сетіф в даний час єдиний професіональний футбольний клуб в Алжирі. DZFoot. 29 червня 2010 року. Архів оригіналу за 23 вересня 2010. Процитовано 11 квітня 2012 року.
  6. Монія Ганмі (8 серпня 2010 року). Перший Суперкубок УНАФ здобуває Сетіф. Магрібія. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 18 липня 2016.
  7. Barnes et al. (2001), pp. 54–57.

Джерела[ред. | ред. код]