Ебергард фон Ностіц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ебергард фон Ностіц
Народився 15 лютого 1906(1906-02-15)[1]
Вільмерсдорфd, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Німецька імперія
Помер 15 грудня 1983(1983-12-15)[1] (77 років)
Мюнхен, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Рід Nostitzd
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН

Граф Ебергард Артур фон Ностіц (нім. Eberhard Artur Graf von Nostitz; 15 лютого 1906, Берлін15 грудня 1983, Мюнхен) — німецький офіцер, оберст Генштабу вермахту, бригадний генерал бундесверу. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія[ред. | ред. код]

В 1925 році вступив в рейхсвер. З 26 серпня 1939 року — 2-й офіцер Генштабу 269-ї піхотної дивізії. З 5 листопада 1939 року — 4-й офіцер Генштабу 18-ї армії. 20 квітня 1940 року переведений в Генштаб сухопутних військ. 1 травня 1941 року відправлений в резерв ОКГ. З 1 липня 1941 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 41-го армійського корпусу, з 15 лютого 1942 року — 7-ї танкової дивізії, з 8 березня по 1 травня 1942 року — 1-ї танкової дивізії. З 10 травня 1943 року — інструктор Військової академії. 15 лютого 1944 року знову відправлений в резерв ОКГ. 9 квітня 1944 року відряджений до начальника Генштабу сухопутних військ для особливих доручень. 1 травня 1944 року направлений на курс вищих офіцерів. З 20 липня 1944 року — начальник Генштабу 57-го армійського корпусу (одночасно 1-20 вересня виконував обов'язки командира 2-ї танкової дивізії), з 7 грудня 1944 року — 2-ї танкової армії.

Після Другої світової війни працював в організації Гелена і БНД. В 1950 році входив в експертну групу Гіммеродера, а в 1952 році став одним із співзасновників Товариства оборонної політики і безпеки.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Zweng, Christian. Die Dienstlaufbahnen der Offiziere des Generalstabes des deutschen Heeres, 1935-1945, Band 2: L-Z. Biblio Verlag, Osnabrück, Germany, 1998
  • Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #138259119 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.