Едмунд Конен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Едмунд Конен
Особисті дані
Народження 10 листопада 1914(1914-11-10)
  Юрциг, Німецька імперія
Смерть 5 березня 1990(1990-03-05) (75 років)
  Леверкузен, ФРН
Зріст 178 см
Вага 76 кг
Громадянство Flag of Germany.svg Німеччина
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1924-1928
1928-1932
Німеччина «Юрциг»
Німеччина «Саарбрюкен»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1932–1935 Німеччина Німеччина «Саарбрюкен»  ? (?)
1938–1943 Німеччина «Штутгартер Кікерс»  ? (?)
1943–1944 Німеччина «Мюльгаузен 1893»  ? (?)
1944 Німеччина «Гросс Борн» ? (?)
1945–1950 Німеччина Німеччина «Штутгартер Кікерс» 129 (57)
1950–1952 Швейцарія «Янг Фелловз Ювентус»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1934–1942 Німеччина Німеччина 28 (27)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1950–1952 Швейцарія «Янг Фелловз Ювентус»
1952–1956 Німеччина «Айнтрахт» (Брауншвейг)
1956–1957 Німеччина «Вупперталь»
1957–1960 Німеччина «Баєр 04»
1964 Німеччина «Шлебуш»
1970–1973 Німеччина «Опладен»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Едмунд Конен (нім. Edmund Conen, 10 листопада 1914, Юрциг — 5 березня 1990, Леверкузен) — німецький футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав за національну збірну Німеччини, з якою став бронзовим призером чемпіонату світу 1934 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 10 листопада 1914 року в місті Юрциг. Розпочав займатись футболом у рідному місті, а 1928 року потрапив до школи клубу «Саарбрюкен». З 1932 року ста виступати за основну команду, а 1934 року вийшов з командою до Гауліги Південний захід, однієї з багатьох вищих ліг Німеччини того часу. За підсумками дебютного сезону 1934/35 клуб зайняв останнє 11 місце, а сам Конен після цього був змушений на час зав'язати з футболом: у нього виявилися серйозні проблеми зі здоров'ям[1], через які він пропустив чотири роки. За підтримки Зеппа Гербергера він зміг подолати хворобу і повернутися до великого футболу, виступаючи з 1938 року за «Штутгартер Кікерс»[2].

Під час Другої світової війни був гостьовим гравцем спочатку у клубі «Мюльгаузен 1893» з окупованого французького Мюлуза, що грав у Гаулізі Ельзас, а потім виступав за військову команду «Гросс Борн» з Гауліги Східна Померанія.

Після закінчення війни 1945 року повернувся до «Штутгартер Кікерс» і провів у складі команди ще п'ять сезонів, а завершував ігрову кар'єру у швейцарському клубі «Янг Фелловз Ювентус», де протягом 1950—1952 років був граючим тренером[3].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

14 січня 1934 року у віці 19 років дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Німеччини в товариській грі проти Угорщини (3:1), де забив гол[4]. А вже влітку того ж року поїхав з командою на дебютний для німців чемпіонату світу 1934 року в Італії. На «мундіалі» молодий німецький нападник вразив своєю грою, забивши три м'ячі в першому ж матчі проти Бельгії 27 травня. На перерву збірні йшли за рахунку 2:1 на користь бельгійців, у другому таймі спочатку на 49-й хвилині Отто Зіффлінг у своєму першому матчі за збірну зрівняв рахунок, а потім протягом 19 хвилин Конен забив 3 голи, ставши таким чином автором першого німецького хет-трику на чемпіонатах світу і загалом лише четвертого в історії чемпіонатів світу, а німці виграли 5:2 і вийшли в 1/4 фіналу.

У наступних двох матчах, чотирма днями пізніше в чвертьфіналі проти Швеції і у програному з рахунком 1:3 півфіналі проти Чехословаччини, Конен не зміг відзначитися. Проте в матчі за 3 місце, він зумів забити свій четвертий гол на чемпіонаті у ворота легендарної австрійської «Вундертім», який до того ж став вирішальним. Німеччина виграла 3:2 і завоювала на своєму першому чемпіонаті світу бронзові медалі. Сам же Конен поділив лаври найкращого бомбардира турніру з чехословаком Олдржихом Неєдли і італійцем Анджело Ск'явіо. Однак 10 листопада 2006 року, набагато пізніше після смерті усіх цих трьох гравців, ФІФА визнала, що Неєдли забив всі три м'ячі своєї збірної в півфінальному матчі проти німців, а не два, як вважалося раніше (один був записаний на Рудольфа Крчіла[5]), через що саме чехословак з 5-ма голами був названий одноосібним найкращим бомбардиром чемпіонату[6].

Наступний чемпіонат світу Едмунд змушений був пропустити через свою тривалу хворобу, а останню гру за Німеччину провів з Угорщиною (5:3) в Будапешті в травні 1942 року у віці 28 років, зігравши у парі з молодим Фріцом Вальтером, майбутнім чемпіоном світу. Того ж року Німеччина була виключена із ФІФА за військову агресію і повернута лише через вісім років, восени 1950 року, тому Конен більше за «бундестім» так і не зіграв. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни 28 матчів, забивши 27 голів[7].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Повернувшись із швейцарського «Янг Фелловз Ювентус», з 1952 року Едмунд працював у ФРН, очолюючи спочатку «Айнтрахт» (Брауншвейг), а потім і «Вупперталь», обидва з Оберліги, найвищої на той момент ліги країни.

1957 року став головним тренером команди другого дивізіону «Баєр 04»[8] і тренував клуб з Леверкузена три роки, а в подальшому очолював аматорські команди «Шлебуш» та «Опладен».

Помер 5 березня 1990 року на 76-му році життя у місті Леверкузен[9], всього за кілька місяців до третього тріумфу німецької збірної на чемпіонаті світу в Італії.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Edmund Conen: Edmund Conen erzählt. Erinnerungen des 28fachen Sturmführers der deutschen Nationalmannschaft. Sportbericht-Verlag, Stuttgart 1950 (62 Seiten).[10]
  • Werner Skrentny (Hrsg.): Als Morlock noch den Mondschein traf. Die Geschichte der Oberliga Süd 1945–1963. Klartext Verlag, Essen 1993, ISBN 3-88474-055-5.
  • Hardy Grüne, Lorenz Knieriem: Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs. Band 8: Spielerlexikon 1890–1963. Agon-Sportverlag, Kassel 2006, ISBN 3-89784-148-7.
  • Horst Bläsig, Alex Leppert: Ein roter Löwe auf der Brust. Die Geschichte von Eintracht Braunschweig. Verlag Die Werkstatt, Göttingen 2010, ISBN 978-3-89533-675-1.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hardy Grüne, Lorenz Knieriem: Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs. Band 8: Spielerlexikon 1890–1963. S. 52.
  2. Das Kickersarchiv : Main – Conen Edmund browse. Kickersarchiv.de. Процитовано 13 May 2011. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 вересень 2011. Процитовано 5 квітень 2019. 
  4. Edmund Conen – Goals in International Matches. Rsssf.com. 21 March 2004. Процитовано 13 May 2011. 
  5. CUP 2002 — Чемпионат мира по футболу
  6. American Bert Patenaude credited with first hat trick in FIFA World Cup™ history. www.fifa.com. FIFA. Архів оригіналу за 16 November 2006. Процитовано 23 June 2013. 
  7. Edmund Conen – Nationalspieler von Deutschland – Nationalmannschaft 1942 – Fussballdaten – Die Fußballdatenbank. Fussballdaten.de. Процитовано 13 May 2011. 
  8. ZDF.de – Unsere Besten – Jahrhundert-Hits. Vote.unserebesten.zdf.de. Архів оригіналу за 19 July 2011. Процитовано 13 May 2011. 
  9. [1][недоступне посилання з 01.05.2011]
  10. http://www.agon-antiquariat.de/buch-sepp-herberger-leben-eine-legende-pi-2341.html

Посилання[ред. | ред. код]