Зепп Гербергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Зепп Гербергер
BUNDEsarchiv herberger.jpg
Особові дані
Повне ім'я Йозеф «Зепп» Гербергер
Народження 28 березня 1897(1897-03-28)
  Мангайм, Німеччина
Смерть 28 квітня 1977(1977-04-28) (80 років)
  Вайнгайм, Німеччина
Громадянство Flag of Germany.svg Німеччина
Позиція нападник і спортивний тренер
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1914–1921
1921–1926
1926–1930
«Вальдгоф»
«Мангайм»
«Теніс-Боруссія»
127 (101)
66 (55)
43 (30)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1921–1925 Німеччина 3 (2)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1930–1932
1932–1936
1936–1942
1945–1946
1950–1964
«Теніс-Боруссія»
Німеччина
Німеччина
«Айнтрахт» Фр
Німеччина

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Йозеф «Зепп» Гербергер (нім. Joseph «Sepp» Herberger; 28 березня 1897, Мангайм — 28 квітня 1977, Вайнгайм) — німецький футболіст і тренер. Двічі очолював збірну Німеччини, з якою в 1954 році виграв чемпіонат світу. Рекордсмен за кількістю виступів на чемпіонатах світу на посаді головного тренера збірних команд.

Біографія[ред. | ред. код]

Зепп Гербергер, син робітника, народився в місті Мангайм. Його дитинство пройшло в районах Вальдхоф і Луценберг. Після того, як Зепп закінчив загальноосвітню школу в 1911 році, він почав працювати, спочатку підсобним працівником, а потім влаштувався на металообробну фірму. 1916 року Гербергера призвали до війська та відправили на фронт, в горнило першої світової війни. 30 квітня 1921 року Гербергер одружився з Євою Мюллер[1] з Мангайму, яку він називав просто «Ев» на протязі всього життя. Двоюрідний брат Зеппа, Йоханн Гербергер, також був футболістом і навіть грав за збірну Німеччини.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

У віці 14-ти років Гербергер почав виступати за клуб «Вальдхоф Мангайм», в якому грав спочатку за молодіжну, а потім і за першу команди. Після війни Гербергер повернувся у «Вальдхоф Мангайм», а потім, у жовтні 1921 року, перейшов до клубу «Мангайм», за який виступав до 1926 року, паралельно працюючи в «Дрезден банку». Тричі, у 1921, 1924 і 1925 роках Гербергера викликали до лав збірної Німеччини за яку він забив два голи (обидва у першій грі). З 1926 по 1930 рік Гербергер виступав за берлінський клуб «Теніс-Боруссія», працюючи в «Банкхаус Фюртернберг унд Глок». Поряд з цим, Гербергер навчався в Німецькому спортивному інституті фізкультури, захистивши диплом спортивного викладача в 1930 році за темою «Максимальна продуктивність у футболі».

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Зепп Гербергер почав свою кар'єру тренера в клубі «Теніс-Боруссія». 1932 року він став тренером Західнонімецькій збірної, а через рік, вступивши в НСДАП, виріс до помічника головного тренера збірної Отто Нерца, але після програшу німецької команди на Олімпіаді 1936, 10 жовтня 1936 року, Фелікс Ліннеманн запросив Гербергера стати головним тренером збірної Німеччини, на що фахівець відповів згодою. Влада поставила перед Гербергером завдання зробити команду з німців і австрійців, які приєдналися до Німеччини після Аншлюсу, хоча сам тренер пропонував зробити дві незалежні одна від одної збірні Німеччини та Австрії. Але на чемпіонаті світу Німеччина ще в першому раунді програла 2:4 Швейцарії й вибула з турніру, однак, у зв'язку з початком другої світової війни, Гербрегер залишався на чолі збірної до 1942 року. Збірна Німеччини під керівництвом Гербергера з 15 листопада 1936 року по 22 листопада 1942 провела 65 матчів, у яких здобула 40 перемог, 12 разів зіграла внічию і 13 разів програла.

30.05.1956. Зепп Гербергер (праворуч) і Освальд Пфау

З грудня 1945 по січень 1946 року Гербергер виконував обов'язки тренера клубу «Айнтрахт» (Франкфурт). 1946 року в рамках денацифікаціі в Мангаймі, роль Гербергера в нацистській Німеччині була визначена як «співучасник», але ніяких заходів до нього не було вжито, а вже через рік Гербергер почав працювати доцентом у Спортивному інституті Кельна, викладаючи на кафедрі, де навчалися майбутні футбольні тренери.

1949 року Гербергера знову призначили головним тренером збірної ФРН. А в 1954 році він привів західнонімецьку команду до завоювання чемпіонського звання на кубку світу, у фіналі здолавши збірну Угорщини з рахунком 3:2. Гра отримала назву «Бернське Диво», з тієї причини, що угорців вважали явними фаворитами першості, на шляху до фіналу вони здолали чемпіона і фіналіста минулого чемпіонату світу, а на груповій стадії розгромили тих же німців 8:3. На наступній першості світу в Швеції збірна ФРН дійшла до півфіналу, а ще через 4 роки обмежилася чвертьфіналом. У 1964 році Гербергера звільнили з поста збірної ФРН, але він захотів провести прощальний матч, який відбувся 12 травня 1964 року — бундесманшафт «лише» з рахунком 2:2 розійшовся миром зі збірною Шотландії, тому тренер попросив зіграти другу прощальну гру, що відбулася 7 червня в Гельсінкі проти збірної Фінляндії і завершилася «гідною» перемогою західних німців — 4:1. Збірна ФРН під керівництвом Гербергера від 22 листопада 1950 року до 7 червня 1964 року провела 97 матчів, із яких 52 виграла, 14 звела внічию і 31 програла. Загалом збірна ФРН з Гербергером на чолі провела 162 ігор, з яких: 92 перемоги, 26 нічиї та 44 поразок.

Після закінчення кар'єри, Зепп Гербергер став активним учасником групи «Аугсбургський бенефіс», яка була благодійною організацією Фандрайзинга.

Вислови Гербергера[ред. | ред. код]

Гербергер (справа) в 1955 році

Зепп Гербергер був відомим і своїми фразами, які ввійшли у футбольний лексикон як Німеччини, так і всього світу:

  • М'яч круглий.
  • Наступний суперник завжди найважчий.
  • Матч продовжується 90 хвилин.
  • Кінець гри — це початок наступного матчу.
  • М'яч завжди правий.

Також Гербергеру помилково приписують фразу «Ви повинні бути 11-ма друзями», хоча вона походить з книги «Теорія, Техніка, Тактика» Ріхарда Гірулатіса, виданої 1920 року. А фраза «Ви повинні бути 11-ма друзями, якщо хочете добитися перемоги» вигравірувана на цоколі кубку Вікторії 1903 року, турніру, який передував чемпіонату Німеччини.

Марка, присвячена століттю Гербергера

Досягнення та заслуги[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Померла в 1989 году
  2. Прийнято в травні 2008 року, але це рішення досі обговорюють, у зв'язку з тим, що Хербергер був членом НСДАП

Посилання[ред. | ред. код]